Що це за чоловіки які шукають матеріального чи емоційного притулку і чому вони з'являються у стосунках

Часом життя підносить непрості ситуації — особливо, коли йдеться про стосунки й емоційні очікування. Останнім часом спостерігається тенденція: у парі зустрічається не лише класична ситуація, коли одна людина шукає матеріального чи емоційного притулку. Все частіше виникає історія про чоловіків, які обирають стосунки не для партнерства, а як тил у непростий період, інформує Ukr.Media.

Які психологічні процеси стоять за цим явищем, і як обидві сторони можуть краще зрозуміти себе та свої потреби?

Спроба зрозуміти мотивацію

У побутовому розумінні терміном «тарілочники» називають чоловіків, які приходять у стосунки заради певних ресурсів — турботи, затишку, фінансової чи організаційної підтримки. Така поведінка різниться за своїми мотивами й ступенем усвідомлення. Хтось діє так через складні життєві обставини, а хтось очікує, що партнер вирішуватиме його проблеми замість нього.

Психологи звертають увагу, що «тарілочництво» не завжди свідома маніпуляція. Інколи це результат внутрішніх трудностей — наприклад, невпевненості, низької самооцінки, емоційної втоми чи навіть дитячих сценаріїв. Досить часто у таких чоловіків відчувається суміш сором'язливості й страху самостійності, а потреба у підтримці зростає через тривалий стрес чи невміння впоратися з проблемами самостійно.

Що впливає на таку поведінку

Причини можуть бути різні. Дослідження психологів частіше згадують:

- Вивчену безпорадність. Якщо людина звикла, що за неї вирішують важливі питання (наприклад, у дитинстві все вирішували дорослі), вона і в зрілому віці шукає когось, хто «зігріє» та подбає.

- Уникний тип прив'язаності. Це коли з дитинства людина пережила нестачу тепла або навпаки, надмірну опіку, через що дорослішаючи уникає глибокої близькості і живе так, щоб не брати на себе зобов'язань.

- Емоційне виснаження після травми або життєвого потрясіння — наприклад, після втрати роботи, розлучення, хвороби.

- Соціальний вплив. Сучасне суспільство змінює очікування від чоловіків. Ідеї про емоційну незалежність цькують чи засуджують, а підтримки замало. Усе це може підштовхувати людину відчувати: єдина можливість пережити складнощі — знайти когось, хто «підтримає на всі 360 градусів».

Типи чоловіків, які шукають притулку

Такі історії, хоч і схожі, часто мають нюанси. Зараз розрізняють кілька «типів»:

- Той, хто реально переживає кризу й хоче на певний період опертися на когось, але відверто про це говорить. Він готовий працювати над собою і цінує взаємність.

- Хронічний шукач турботи та допомоги, якому завше бракує впевненості. Він рідко намагається змінити свою ситуацію і швидко перекладає відповідальність на партнера.

- Чітко спрямований на отримання вигоди (матеріальної чи іншої) чоловік, для якого «стосунки» — це виключно зручний спосіб існування.

Важливо пам'ятати: не кожна людина, яка у скрутному періоді шукає співчуття чи підтримку, прагне використати іншого. Ядром проблеми є саме динаміка використання та одностороння віддача, коли один партнер постійно отримує, а інший — зношений і виснажений.

Чому це працює

Психологи зазначають — на таку динаміку «ведуться» насамперед люди з високою емпатією або ті, хто сильніше звик брати на себе роль допомоги та опори. Часто жінки, які вірять, що любов полягає у турботі, схильні переносити у стосунки переконання: якщо хтось поранений життям, його можна «врятувати» своєю добротою. Особливо це виражене у культурах із традиційним розподілом ролей, де «піклування» виправдане очікуваннями та суспільним схваленням.

Соціальний контекст також важливий: сучасні зміни, економічна нестабільність, численні онлайн-знайомства додають до стосунків нового виміру тимчасовості й взаємовигоди, що іноді розмиває межу між справжніми почуттями та «інвестиціями» у комфорт.

Як розпізнати нездорову модель

Замість того, щоб орієнтуватися лише на його дії — корисно запитати себе: що ви відчуваєте? Якщо по закінченню спілкування залишається постійна втома, тривога чи напруга, а ваша ініціатива не зустрічає взаємного кроку, варто задуматись. Придивіться, чи партнер бере участь у прийнятті важливих рішень, часових чи фінансових питаннях, і чи цікавиться вашими життєвими планами. Якщо ви відчуваєте, що основний обсяг турботи — на вас, а замість вдячності отримуєте невизначеність, це сигнал переглянути ситуацію.

Як діяти, якщо ви опинилися у такій історії

- Назвати свої почуття і потреби. Дайте собі право розчаруватися, відчути втому, поставити питання «а чого хочу я?».

- Спробуйте відверто поговорити з партнером. Запитайте напряму, що мотивує його залишатися у стосунках, і чи готовий він брати на себе відповідальність за спільне майбутнє.

- Встановіть межі. Визначте, які ресурси ви готові давати, а що для вас занадто. Для цього іноді допомагають прості правила — наприклад, розподіл навіть побутових фінансів, чіткі домовленості щодо участі у справах домогосподарства або власному бюджеті.

- Забезпечте собі підтримку. Звернення до психолога (індивідуально чи разом) допомагає краще зрозуміти власні кордони, пережити почуття вини або кинутості й знайти ресурс для змін.

- Пам'ятайте про право йти. Якщо спроби домовитися не діють, а ситуація не змінюється, ви маєте повне право завершити стосунки, навіть якщо почуваєтесь винною чи переживаєте, що «залишили людину в біді».

Декілька слів для розуміння і прийняття

Кожній людині може знадобитися допомога чи підтримка. Партнерські стосунки припускають взаємність, де обидва разом рухаються крізь труднощі. Але якщо динаміка залежності та використання стає постійною, обидва страждають: один — через виснаження, другий — через закріплення безпорадності. Зупинити цю модель — не означає проявити черствість. Це про турботу до себе і до іншого, адже тільки у стосунках, де є баланс і взаємна повага, можна пережити складнощі й вирости внутрішньо. Якщо ви зіткнулися з подібним досвідом — ви не одні. Відвертість із собою, підтримка друзів і допомога фахівця можуть змінити навіть найскладнішу ситуацію.