Щоб побудувати здорові стосунки в сім'ї, потрібно вміти знаходити компроміси та поважати особистий простір близьких. Якщо ви з дитинства не знаєте, як говорити «ні», робити вибір і слухати себе, то навчитися цьому в дорослому житті буде ще важче.
Ось чому так важливо з раннього віку розповідати дітям про здорові межі спілкування. Чим раніше вони дізнаються про власні рамки допустимого і зрозуміють важливість поваги до інших, тим легше їм буде орієнтуватися у стосунках, коли вони стануть дорослими.
Розберемо, що таке особисті межі, як їх визначати та встановлювати за допомогою книги «Особисті межі» британського психотерапевта Дженні Міллер та журналістки Вікторії Ламберт.
Що таке особисті межі?
Особисті межі — це інструмент, за допомогою якого людина вибудовує комфортні взаємовідносини з оточуючими людьми та сама з собою.
Межі визначають уявлення про свій простір, наприклад, про те, наскільки зручно нам давати гроші в борг. Свій простір — це область, де людина зберігає речі. А особистий простір — це психологічне «поле», межі якого людина визначає сама. Наприклад, чи хоче вона спілкуватися з кимось або готова піти на поступки і відмовитися від чогось заради іншої людини.
Іноді особисті межі можуть бути надто жорсткими, вони перешкоджають дружбі або кар'єрі. В інших випадках — надто відкритими, змушують брати на себе більше, ніж можемо витримати. Щоб навчити дітей взаємодіяти з людьми без емоційної шкоди, батьки самі повинні пройти цей шлях і навчитися відрізняти «здорові» стосунки від «шкідливих».
Жорсткі межі
Замкнена людина — показовий приклад вибудовування безкомпромісного ставлення до оточуючих. Жорсткі межі можуть перешкоджати встановленню міцних емоційних зв'язків. Таким людям важче відкрито й чесно ділитися думками та почуттями з оточуючими.
«Пористі» межі
Людям без чітких меж важко сказати «ні». Це призводить до надмірного залучення та почуття відповідальності за проблеми інших. У цьому випадку людина відчуває провину, що не може допомогти, і починає за це виправдовуватися. Як правило, такі люди не розуміють, що відмова не означає програш.
Здорові межі
Людина, яка вміє бачити особисті межі інших людей і визначати свої — живе в гармонії з собою та суспільством. Це свобода, яка наповнює розумінням оточуючих і комфортом від спілкування та взаємодій.
Як провести розмежувальну лінію
Цінуйте себе та свій час
Ви — важливий член сім'ї і заслуговуєте на хороше ставлення. Якщо оточуючі люди не цінують і не поважають вас, запитайте себе, чи дійсно хочете проводити з ними час. Ви самі вибираєте, що робити, з ким і коли. Оточуйте себе людьми, які створюють вас, а не руйнують.
Дозвольте собі робити те, що хочеться
Культурні норми передбачають, що ви повинні проводити відпустку з сім'єю, і якщо ви цього не зробите, з вами щось «не так». Що робити, якщо у вас «токсичні» сімейні стосунки, а ваші родичі завдають вам болю? Важливо мати здорові межі, незалежно від того, чи розуміють і приймають їх інші. Обмеження спілкування з неприємними людьми — це акт любові до себе. У ньому немає нічого соромного.
Чітко формулюйте свої потреби та повідомляйте про них
Заздалегідь визначте свої межі та повідомте про них оточуючим. Наприклад: скільки разів ви хочете бачитися зі свекрухою? Скільки часу ви хочете провести з сім'єю? З друзями? На самоті? Можливо, ви взагалі не хочете часто приїжджати до родичів і замість цього вважаєте за краще проводити час з друзями. Це на 100 відсотків нормально. Ваше життя і ваш час. Як тільки ви окреслили свої рамки у спілкуванні, повідомте про них ясно й доброзичливо.
Поговоріть з конфліктним членом сім'ї
Якщо ви щодня перебуваєте в токсичній обстановці, спробуйте поговорити з людиною, з якою у вас конфлікт. Одразу домовтеся, що це буде спокійна розмова і ви будете поважати один одного. Розкажіть, що вас не влаштовує і що ви хотіли б змінити. Запитайте його про те саме і постарайтеся знайти компроміс. Так, з першого разу навряд чи вийде прийти до чогось спільного, але ніхто не обіцяє, що це легко.
Складіть список дій, завдяки яким ви заспокоюєтеся
Незалежно від того, чи є у вашій сім'ї люди, при спілкуванні з якими ви відчуваєте стрес чи ні, — це ваша сім'я, і бачитися з ними обов'язково. Тому заздалегідь складіть список дій, що допомагають вам впоратися зі стресом. Вони можуть охоплювати: прогулянку, прийняття гарячої ванни, прослуховування заспокійливої музики, зустріч з другом, який вислухає все обурення. Головне — ви побачилися з сім'єю, тепер можна й заспокоїтися.
Не бійтеся змін
Якщо розмова не допомогла, і у вас, наприклад, є можливість переїхати або поїхати вчитися в інше місто, — не роздумуйте. Опинившись на цьому етапі, коли інші способи не спрацювали і ви продовжуєте конфліктувати з родичем, — сміливо обирайте себе. Ви зробили все, що могли, і прийшов час подумати про своє психологічне здоров'я. Рано чи пізно зміни в житті трапляються, головне бути готовим до них.
