
Уявіть, що ви проводите останній вечір у місті вашої мрії. Куди підете вечеряти? У той розрекламований ресторан із екзотичним меню, де ви ще не були? Чи повернетеся в ту затишну піцерію за рогом, де вчора куштували найкращу пасту у своєму житті? Зазвичай нас вабить усе нове, але американські вчені з'ясували: коли ми відчуваємо, що завіса от-от впаде, наш вибір кардинально змінюється.
Результати дослідження опубліковані в Journal of Personality and Social Psychology.
Парадокс останнього шансу
Зазвичай ми — мисливці за новими враженнями. Нам цікавіше подивитися новий серіал, ніж переглядати старий, чи поїхати у незвідану країну, а не в ту, де ми вже були. Але дослідники з Чиказького університету виявили дивовижний психологічний ефект: щойно ми усвідомлюємо, що якась можливість скоро зникне, ми інстинктивно тягнемося до знайомого та улюбленого. Відчуття фіналу змушує нас відмовитись від експериментів на користь перевіреної класики.
Як це перевірили?
Спочатку вчені провели опитування серед тисяч людей. Їм пропонували уявний вибір: прочитати новий роман чи перечитати улюблену книгу, відвідати нове місто чи повернутися до знайомого. А потім додавали одну деталь: «Уявіть, що це ваш останній шанс». І ця маленька умова все змінювала — люди масово обирали те, що вже знали й любили.
Але щоб переконатися, що це не просто теорія, дослідники провели експеримент у реальному житті. Вони роздали людям подарункові сертифікати в ресторани. Одній групі натякнули, що це чи не єдина нагода ними скористатися. Результат вразив: 67% людей з цієї групи обрали знайомий заклад, в якому вже були впевнені. Для порівняння, у групі без обмежень таких було значно менше — лише 48%.
Чому ми так робимо?
Можна подумати, що ми просто боїмося ризикувати. Але вчені копнули глибше. Головна причина — наше бажання гарантувати собі значущий досвід. Новий досвід — це лотерея: може, ви зірвете джекпот емоцій, а може, залишитеся розчарованими. А от улюблена справа — це надійна інвестиція в гарний настрій та теплі спогади.
Коли ви розумієте, що це «останній раз», ви не хочете грати в лотерею. Ви хочете, щоб цей фінальний акорд прозвучав чисто та залишив по собі приємне відчуття. І це працює всюди: в останній день відпустки, напередодні довгої дієти чи навіть перед вимушеним локдауном. Коли час добігає кінця, ми обираємо не просто знайоме, а те, що напевно зігріє душу.









