Психологи з Південної Кореї та Канади знайшли цікаве пояснення так званого "парадоксу щастя" — коли чим більше ми намагаємося бути щасливими, тим менше задоволені життям стаємо.
Вчені з Національного університету Чонбук (Південна Корея) і Університету Торонто (Канада) провели кілька експериментів і з'ясували: коли людина свідомо прагне до щастя, це виснажує її внутрішні ресурси самоконтролю. А без самоконтролю важко приймати рішення, які насправді роблять нас щасливими. Результати дослідження опублікували в науковому журналі Health and Well-Being.
У дослідженні взяли участь сотні людей. Спочатку психологи помітили: ті, хто найбільше старається бути щасливим, частіше "втрачають гальма" — наприклад, їдять більше солодощів або уникають складних завдань. Це навело дослідників на думку, що прагнення до щастя і самоконтроль "борються" за одні й ті самі розумові ресурси.
Щоб це перевірити, вчені провели кілька простих тестів
Учасникам пропонували скласти список слів — завдання, що вимагає зосередженості. Ті, хто перед цим думав про те, як стати щасливішим, працювали гірше.
Іншим дозволяли їсти цукерки без обмежень. Ті, хто бачив рекламу зі словом "щастя", з'їдали значно більше.
У третій групі просили вибрати предмет, який "зробить їх щасливими". Це завдання виявилося набагато виснажливішим, ніж просто обрати те, що подобається.
Висновок дослідників
Намагання "стати щасливим" — це справжня робота для мозку. Замість того щоб просто радіти моменту, ми починаємо аналізувати, чи достатньо ми щасливі, і що ще потрібно зробити. Це виснажує нас і відволікає від справжніх джерел радості.
Тому психологи радять: не треба "гонитися" за щастям. Краще звернути увагу на те, що вже є у вашому житті — маленькі радості, прості моменти, звичайні речі. Просто прийміть їх такими, які вони є. Саме це часто і є справжнє щастя.
