До нашої редакції надійшов лист із дилемою, яка здатна загнати в глухий кут будь-кого. Ситуація складна, етично неоднозначна і вимагає делікатного підходу, адже йдеться про зраду, дружбу та межі відповідальності. Ось про що пише наша читачка:
«Минулого місяця на вечірці одна з моїх найближчих подруг трохи перебрала і видала мені секрет: у неї роман на стороні, який триває вже чотири місяці. Я ніколи не вважала себе святошею, але це зізнання викликало в мене незрозумілі почуття. Її чоловік ні сном ні духом. Я вже сто разів прокручувала в голові, чи варто йому все розповісти, і досі не знаю, як вчинити правильно.
Ситуація ускладнюється тим, що мій хлопець був свідком на їхньому весіллі, і ми всі тісно спілкуємося. Своєму хлопцеві я нічого не сказала — не хочу ставити його в таку ж дурну ситуацію, як у мене, або щоб він засуджував мене за покривання чужих гріхів.
Тепер, коли карти розкрито, подруга вирішила, що я — її довірена особа і жилетка для сліз. Я хочу її підтримати, бо останні роки її добряче пошматували: вона втратила роботу мрії, помер один із батьків (думаю, це і є причини її "загулу"). Але я не підписувалася на цю роль! Я починаю злитися на неї і боюся, чим це все закінчиться. Таке відчуття, що я втрачу подругу в будь-якому випадку. Що робити?».
Я журналіст, а не психолог, тому не маю права давати клінічні поради чи рецепти щастя. Найкраще в такій ситуації звернутися до професіонала, який допоможе розібратися у цьому.
Але я можу проаналізувати ситуацію з точки зору життєвої логіки, етики та здорового глузду. Спробуємо розкласти цю драму по поличках і зрозуміти, як діяти.
Одне діло — самій вляпатися в халепу, і зовсім інше — тягнути в це болото друзів. Твоя подруга поставила тебе в, м'яко кажучи, паскудне становище. Не заздрю.
Тебе гризе сам факт, що твоя близька людина коїть щось недобре. Цілком нормально відчувати розчарування через те, що подруга завдає болю іншій людині — у цьому випадку своєму чоловікові, який теж тобі не чужий. Це справді відстій.
Крім того, ти боїшся, що подруга назве тебе "занудою", а власний хлопець засудить за мовчання. Нас звідусіль закликають бути терпимими і нікого не судити. Це нереалістично, і я навіть не впевнена, що це правильно.
Давай чесно, я засуджую людей! Я засуджую "геніїв" паркування, які займають два місця, людей, які тягнуть у людні місця собак без повідка і тих, хто бреше коханим про те, де вони були в п'ятницю увечері.
Я не вважаю їх "поганцями", яких не можна пробачити. Мати власний моральний кодекс і відчувати дискомфорт — нормально. Але це не означає, що треба одразу спалювати мости.
Говорити чи ні чоловікові подруги та твоєму хлопцю. У кожного своя арифметика в таких питаннях, але, як на мене, твоє рішення поки що не викривати зраду чоловікові виглядає мудро. Цей план завжди можна змінити, якщо вимагатиме ситуація.
Почати розмову треба із самою подругою. На твоєму місці я б сказала їй, що ця її таємниця поставила мене в жахливе становище перед усіма: перед нею і перед обома хлопцями. Не треба її соромити чи читати нотації. Просто відкрийся про свій сум і роздратування. Скажи чесно, як ця інтрижка впливає на твої почуття до неї, до твоєї власної пари й до себе. Порадь їй зізнатися чоловікові й піти до психотерапевта. І чітко дай зрозуміти: це остання розмова на цю тему.
Чим далі ти відійдеш від цієї драми, тим краще. Ти точно не хочеш бути тією, кому вона дзвонить, щоб попросити ключі від квартири для зустрічей або підтвердити брехню чоловікові. Їй треба зрозуміти: у цьому питанні ти їй не спільниця і не група підтримки. Можеш сказати так:
"Слухай, це не про те, що я думаю про тебе, це для мого власного спокою. Я більше не хочу чути жодного слова про твій роман. Я люблю тебе, але мені вже й так некомфортно від того, що я знаю. Я не можу тебе в цьому підтримувати".
Попроси її також не розповідати нікому більше, що ти в курсі. Люди часто негативно реагують на тих, хто зберігає чужі брудні таємниці, і ти маєш повне право просити захисту від цього.
З твоїм хлопцем ситуація складніша. Я не знаю його поглядів на зраду та прощення. Я не думаю, що ти зобов'язана йому казати. Якщо все колись випливе, ти зможеш чесно відповісти, що це знання тебе обтяжувало і ти просто не хотіла перекладати цей тягар на нього.
Але якщо мовчання змушує тебе почуватися брехухою, тоді варто відкритися. Якщо він розсудлива людина, можна сказати приблизно таке:
"Я мушу тобі дещо розповісти. Я тримала це в таємниці на прохання однієї людини, але мені потрібна твоя підтримка. [Ім'я подруги] зраджує чоловікові. Я нікому не казала, але мене це дуже гризе. Я б хотіла, щоб ти не казав [Ім'я чоловіка], хоча розумію, що не можу змусити тебе мовчати".
Потім говоріть про твої почуття, а не про деталі зради. Плітки про невірність, звісно, річ пікантна, але обсмоктування подробиць не зніме твій дискомфорт. Це лише піділлє олії у вогонь цієї неприємної історії.
Боятися втратити подругу — нормально. Через дії подруги тебе примусово втягнули у цю гру. Можливо, ти не втратиш її зовсім, але ваші стосунки зміняться. Вони вже змінилися. І залежно від того, як розгорнеться драма з її чоловіком, ви з хлопцем можете втратити спілкування і з ними обома. Це нормально — і навіть корисно — заздалегідь підготуватися до цього суму.
Ти не зобов'язана її прощати, як і не зобов'язана бути суддею чи катом. Будь милосерднішою до себе і до друзів. Рано чи пізно цей роман або розкриється, або закінчиться, і наслідки навряд чи будуть радісними. Буде хаос і багато емоцій. Ти маєш право бачити в людях складних, багатогранних істот і не роздувати цю мелодраму. Тобі не обов'язково викреслювати її з життя чи клястися у вірності комусь із сторін (хіба що тобі самій цього хочеться).
Слухай себе. Жодне твоє рішення не мусить бути остаточним. І знайди когось абсолютно "лівого", поза цим колом спілкування, щоб виговоритися. І подрузі порадь зробити те саме!
