Не хочу сказати за всіх — адекватних хлопців, звісно, вистачає, — але певна категорія чоловіків перестала навіть приховувати свою споживацьку суть. Точніше, вони дуже погано це роблять, видаючи свій інфантилізм з головою. Зате вони дуже добре навчилися вибирати ту, яка позбавить від зайвих проблем.

Адже людину чіпляє те, що в неї самої і стирчить. Добрий усюди бачить добро, злий — зло, боягуз — підлості та підстави, а той, хто шукає вигоду — бажання його обдурити.

Звісно, будь-яка жінка, яка має почуття, придумає тисячу аргументів, щоб виправдати свій вибір і змусити повірити саму ж себе, що поруч хороша людина, просто в неї «складний період». Уся біда в тому, що ми часто вступаємо в такі стосунки не через велике кохання, а через страх самотності, комплекс відмінниці або синдром рятівниці. Наявність чоловіка поруч уже для багатьох — ілюзія щастя. І заради цього статусу «я не одна» жінки готові закривати очі на елементарні речі, беручи на себе роль локомотива.

Потім, щоправда, очі відкриваються, стає боляче від емоційного вигорання, але реальність не приховати.

Це не меркантильність, це паразитизм

Ми часто називаємо їх меркантильними, але називаймо речі своїми іменами. Справжній меркантильний чоловік (альфонс) — це холодний розрахунок і прагматика. А ті, про кого йдеться — це побутові паразити та інфантили.

Такий чоловік прийшов за твоїм ресурсом. Він потихеньку висмокче його до краплі. Через тебе він буде вірити у власну важливість, геніальність, недооцінений талант і здібності.

Від нього віє якоюсь такою слабкістю, боягузтвом, чи що. Ніби хлопчисько, який боїться вийти до дошки, відповісти за себе, стати сильним. Про що його не попроси, він тут же бачить якийсь підступ, боїться, що ним скористаються.

Він зробить усе, щоб не напружуватися: буде вічно «шукати себе», вигадувати байки про начальників-самодурів, підстави на роботі та кризу в країні, аби тільки не перетрудитися.

І тут треба зробити надважливу ремарку, щоб провести чітку межу. Ми живемо в країні, де триває війна. Якщо чоловік втратив бізнес чи роботу через обстріли, якщо він ветеран, який проходить важкий шлях адаптації після фронту, чи якщо об’єктивно опинився в кризі через втрату дому — це зовсім інша історія. Підтримка, терпіння і фінансове плече партнерки в такі періоди — це те, що робить стосунки стосунками. Але зараз ми говоримо не про об’єктивні життєві трагедії та наслідки війни. Ми говоримо про хронічних інфантилів, які майстерно використовують складні часи в країні як зручне виправдання своїй ліні.

А ти в цей час будеш закривати всі фінансові діри, тягнути побут і радіти, яка ти молодець, що підтримуєш людину.

Так, бувають складні ситуації. Але дорослий чоловік, який поважає себе, знайде хоч якийсь підробіток на перший час, щоб не сидіти на жіночій шиї, або візьме на себе весь побут, поки ти заробляєш на життя.

А в пристосуванців на цей випадок є улюблена маніпуляція: «Усі інші жінки погані, як що — одразу тікають від труднощів, а ти в мене не така, ти молодець, просто принцеса!» Вух своїх не шкода? А себе? Поставив на п’єдестал, щоб тобі було соромно з нього злізти.

Міф про «європейську модель»

Зараз такі інфантили дуже хвацько підхопили моду на нібито «європейську» побудову стосунків. Обов’язково нагадують: «А ось у Німеччині все інакше, пара навіть не обговорює свої фінанси, кожен сам по собі, бюджет роздільний!».

Так, у Європі дійсно популярна модель рівноправ’я. Тільки вони забувають маленьку деталь: європейська модель має на увазі, що обидва партнери не тільки працюють, а й абсолютно порівну ділять побут, прибирання, готування і навіть декретну відпустку!

А деякі чоловіки вирвали з контексту зручний шматок. Вони зледащіли, розляглися на диванах і прикриваються «прогресивними поглядами», щоб виправдати небажання брати на себе відповідальність.

Перевірка на «вошивість»

Такі чоловіки все вимірюють грошима і чужими ресурсами. Вони з найпершого побачення починають перевірку: чи здатна ти сама себе забезпечувати? Чи не існує у твоїй голові ідей про життя в достатку? Чи не доведеться в разі чого допомагати тобі?

Він зведе в умі весь твій фінансово-психологічний дебет і кредит. І якщо зрозуміє, що ти не готова тягнути все сама — ти не підходиш. До побачення.

По суті, такі чоловіки шукають собі в пару сильного мужика, але тільки в спідниці.

Найкраща здобич — жінка «Я САМА!» Ось де їхній рай! Він до останнього дня співатиме їй компліменти. Головне, щоб вона не здавала цю позицію «Я сама» і раптом не усвідомила, що взагалі-то вона жінка, а не безвідмовний банкомат із функцією кухарки та прибиральниці.

На другому місці — жінка-МАМА. У неї надзавдання — обігріти, нагодувати, вберегти від усіх негараздів і не допустити зайвої втоми у свого бородатого «малюка».

Чоловік може і не заробляти мільйони, професії бувають різні. Іноді пара справді домовляється, кому вигідніше залишитися на господарстві, а кому будувати кар’єру. Але коли людина відверто нічого не робить, користується твоїм заробітком, звалює на тебе ще й побут та дітей, витягує з тебе життєві сили і при цьому доводить, що всі навколо намагаються її, бідну, ошукати — це величезний сигнал.

Потрібно вміти бачити реальну людину поруч, а не свої ілюзії про неї. Стосунки — це партнерство, а не усиновлення дорослого чоловіка. Щойно ви перестанете бути зручною рятівницею, поруч звільниться місце для того, хто готовий бути дорослим.