Це, мабуть, одна з найпідступніших маніпуляцій, з якою ми стикаємося у повсякденному житті. У психології цей прийом має назву — «Я не просив». Його суть криється у створенні емоційної пастки, людина навмисно, але дуже майстерно вибудовує ситуацію так, щоб у нас самих виникло непереборне бажання їй допомогти.
Маніпулятор може розповісти зворушливу до сліз історію про те, як у нього все погано, поділитися «накипілим» або просто дивитися на вас безпорадними, сповненими німого докору очима, які буквально кричать про порятунок.
І ми, як люди з добрим серцем, натягуємо на себе плащ рятівника. Ми відкладаємо власні справи, вкладаємо свій час, ресурси та емоції, починаючи витягувати цю людину з прірви, в яку вона так красномовно себе помістила.
Але згодом людина, якій ми щойно віддали шматок своєї душі, чомусь не поспішає це цінувати. Вона не те що не дякує, вона знецінює наші зусилля, ні в що нас не ставить і аж ніяк не бажає ставитися до нас з теплотою чи підставити плече у відповідь. Замість вдячності ми отримуємо лише відчуження.
І коли ви, здивовані та скривджені, ставите пряме питання: «Чому ти так поводишся? Чому така холодність?», у відповідь лунає цинічне: «А я тебе не просив мені допомагати. Це все була твоя ініціатива, ти сам це придумав. Я тобі нічого не винен, це твої проблеми». І ви залишаєтесь наодинці зі своїм розчаруванням, розуміючи, що вас використали, ще й зробили винним у власній доброті.
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!