Як і багато свят, 8-е березня жінки Дніпропетровська хочуть провести в колі близьких людей, відчути турботу.
Заступник міського голови Дніпропетровська Ірина Зайцева, наприклад, чекає в гості своїх дітей. "У нас в родині склалася традиція – мої чоловіки – дитина і чоловік приїжджають до мене з квітами. Інших подарунків не дарують. Сидимо, спілкуємося. Через велике завантаженні по роботі, таких днів у року не випадає не дуже багато. Але 8 березня – це день практично сакральне свято. Відчуваю під час святкування себе справжньою королевою. Всі мої чоловіки дуже галантні", – розповідає Ірина Зайцева.
У той же час інша дніпропетровчанка, яка нині практично щотижня їздить в зону бойових дій і займається вивезенням "двохсотих" і "трьохсотих", а до цього була першим замом мера Дніпродзержинська, Тетяна Губа вважає, що головний подарунок для неї на 8 березня – мир.
"Останній рік я проводжу або в госпіталях, або на Донбасі. Думати про свято ніколи. Традиційно ми проводили цей день з друзями біля берега річки, на природі. Сподіваюся, що цього року також вийду відзначити. А подарунки... Для мене важлива увага", – зазначає Тетяна Губа.
При цьому всі дніпропетровські жінки сходяться на думці, що головне у свято – надійне чоловіче плече. "Хочеться, щоб поруч був надійний чоловік, який не зрадить, на якого можна покластися. На жаль, таких зараз важко відшукати. Для мене немає подарунка дорожче, ніж повага і розуміння. Можна навіть не дарувати квіти", – розповідає журналіст-міжнародник Катерина Чередниченко.
Дніпропетровські жінки, які вже створили сім'ю, розраховують на фортецю сімейних уз. Робота вимотує, а от родина для них – запорука впевненості в завтрашньому дні. "Дуже хочеться побути з родиною. Зараз дуже важко працювати у зв'язку з важкою суспільно-політичною ситуацією в країні. На початку весни хочеться, щоб скоріше прийшло тепло, від чоловіків – квітів, від колег – поваги та розуміння", – розповіла прес-секретар дніпропетровської облпрокуратури Оксана Ващенко.
