Магнітне поле Землі - магнітосфера - тягнеться від ядра планети в космос, де воно зустрічається з сонячним вітром, - потоком заряджених частинок, які виділяє Сонце. В основному, магнітосфера працює як щит, який захищає Землю від цієї високо - енергетичної сонячної активності.
Однак, коли це поле вступає в контакт з магнітним полем Сонця - цей процес називається магнітне перезамикання, - потужні електричні струми Сонця можуть спрямуватися в атмосферу Землі, викликаючи геомагнітні шторми і зміни космічної погоди, які можуть впливати на літаки на великій висоті і на астронавтів на борту космічної станції.
Вчені NASA і Массачусетського Технологічного Інституту дізналися, що за процес в магнітосфері Землі підсилює її захисний ефект, утримуючи сонячну енергію на відстані.
Дослідники спостерігали за шлейфом низько -енергетичних частинок плазми, які йдуть вгору від нижніх шарів атмосфери Землі, на десятки тисяч кілометрів над її поверхнею, де магнітне поле планети з'єднується з магнітним полем Сонця. У цій області, яку вчені називають «точкою злиття », присутність холодної, щільної плазми уповільнює магнітне перезамикання, знижуючи вплив Сонця на Землю.
" Магнітне поле Землі захищає життя на поверхні від цих сонячних спалахів ", - говорить Джон Фостер ( John Foster ), помічник директора Обсерваторії Haystack. " Перезамикання, фігурально висловлюючись, « відриває шматки »від нашого магнітного щита і дозволяє енергії « просочуватися всередину », викликаючи магнітні бурі. Ця плазма виштовхується в космос і уповільнює процес перезамикання, тому вплив Сонця на Землю зменшується ".
