Методика дозволяє отримувати з переробленої золи золото, платину і кілька різновидів будівельних матеріалів: цегла, покрівельну черепицю, утеплювач, стінові блоки, бруківку,.
Наукова група встановила, що в середньому в кожній тонні відходів горючого каменю, що спалюється на електростанціях і котельнях далекосхідного регіону, міститься 2,5 грама золота. За промисловим мірками це середній показник. На сьогоднішній день основні багаті рудні родовища вироблені, і при утриманні (е) 2?3 грамів золота на тонну родовище відносять до рентабельним.
«Ми розробили експериментальну технологію, основні переділи якої передбачають фракційне розділення, подрібнення сировини і комплексне вилучення цінних елементів за допомогою поєднання гравітаційного, електромагнітного, вібраційного, ультразвукового впливу і флотації. Отриманий концентрат надходить на хімічну обробку широко застосовуваними небезпечними реагентами. А «чистий хвіст», який залишається, направляється на виробництво будматеріалів. В процесі також виділяються піски і незгорілий вугілля. Перші знову ж таки йдуть в будівельну переробку, другий - повертається на електростанції у вигляді палива», - говорить заступник керівника проекту, головний спеціаліст відділу розвитку промислової кооперації ДВФУ Андрій Таскин.
Метод дозволяє вирішити основну проблему вилучення дорогоцінних металів з золошлаків, невирішена за допомогою стандартного гравітаційного методу, з-за їх малого розміру і складної форми частинок. Крім того, до недавнього часу екологічно чистих технологій вилучення цінних інгредієнтів з золошлаків не існувало.
«Способи, відомі раніше, не вирішують першорядну задачу утилізації відходів, після їх застосування все одно залишався великий «техногенний хвіст», який необхідно було переробляти. Золовідвали - сховища відходів вугільних підприємств займають величезні території. Тільки у Владивостоці золи і шлаків складовано близько 30 млн тонн, на площі близько 150 га. Ми пропонуємо комплексну переробку техногенних відходів з позитивною економічною ефективністю великотоннажного промислового виробництва», - упевнений Андрій Таскин.
Зараз ведуться дослідження проб, відібраних з золовідвалів електростанцій Приморського краю. Їх результати допоможуть точніше оцінити «золотоносность» кожного сховища вугільних відходів і визначити раціональне поєднання технологій з їх переробки.
