Мешкали ці істоти в проміжку 167-140 мільйонів років тому (пізній юрський і ранній крейдяний періоди), що майже на 70 мільйонів років раніше передбачуваного життя змій.
З'ясувалося, що найдавніші змії не тільки їли динозаврів, але й володіли задніми кінцівками - хоча їх череп вже прийняв характерну форму.
Найстаріше тварина з чотирьох описаних у статті, Eophis underwoodi, знайшли на півдні Англії. Найбільша змія, Portugalophis lignites, була виявлена в покинутому вугільному руднику Гимарота (Португалія) - вона сягала метра в довжину. Ці істоти, швидше за все, жили в заболочених районах на островах Західної Європи. Ще один вид (Diablophis gilmorei) знайшли в річкових відкладеннях на заході США (Колорадо). Змій порахували базальною групою щодо відомою патагонських рептилії Najash rionegrina.
На думку вчених, нові знахідки спростували теорію про раптову появу змій на древі еволюції (100 мільйонів років тому). Попередні 70 мільйонів років ці плазуни поволі розвивали витягнуте тіло з скорочуються (або зовсім відсутніми) кінцівками. Широкий географічний розкид знайдених скам'янілостей, а також їх анатомія свідчать про те, що існували й більш давні змії - вченим тільки треба їх знайти.
Нарешті, еволюція характерною для змій форми черепа і зубів сталася ще до того, як тварини втратили кінцівки, заявив автор статті Майкл Калдвелл. Причиною цього, згідно найбільш популярною гіпотезою, є перехід до підземного способу життя, яке требувало освоїти риття нір.
