Влітку минулого року на західному узбережжі Північної Америки масово гинули морські зірки. До того, як це сталося, у них стали з'являтися нариви, які дуже швидко поширювалися по всьому тілу. Тварини почали висихати, оскільки їх воднососудна система, притаманна всім іглокожим, перестала працювати. Кожна морська зірка буквально розвалювалася на частини: у багатьох з них відвалювалися кінцівки, а у деяких особин промені закручувались до основи. Ці метаморфози протікали досить швидко, і морські зірки гинули протягом декількох днів.
Про цю виснажливу хворобу, відому як синдром виснаження морських зірок (starfish wasting syndrome), біологам стало відомо ще в 1970-х роках, коли біля східного узбережжя США було виявлено велику кількість частин морських зірок червоний астериас. Потім подібна подія сталася і в Каліфорнійській затоці в 1978 році, із-за чого хижі морські зірки Heliaster kubiniji тимчасово зникли в деяких частинах затоки. Це, в свою чергу, позначилося на чисельності популяцій інших видів, на яких полювали ці тварини.
Нарешті, в 2013 році, за словами біологів, подія набула більш значні масштаби. Від синдрому постраждало принаймні 20 видів морських зірок, що мешкають у узбереж від Аляски до Каліфорнії. Деякі їх досить великі популяції менш ніж за рік повністю зникли.
Довгий час вчені не могли зрозуміти, що ж викликає синдром виснаження морських зірок. У списку найбільш вірогідних причин були підвищення температури в Світовому океані і посилення забруднення вод. Однак тільки тепер відомо, що тварини гинули в результаті зараження денсовірусом, інфекційним агентом з сімейства парвовірусів.
Проте дослідники з Університету Санта-Барбари вважають, що зміни навколишнього середовища відіграють не останню роль у зараженні вірусом. Наприклад, підвищення температури цілком можливо впливає на швидкість розповсюдження інфекції та ступінь її хвороботворності.
Цікаво, що крім морських їжаків денсовирус вражає офіур, комах і ракоподібних.
