Мозок - це інтерфейс
Чим неймовірнішим і більшим стає інтернет, тим більше його віртуальний світ починає бути схожим на той, який оточує нас. Принаймні розширюється він в точності як Всесвіт.
Країв вже не видно. Тому не випадково, напевно, саме в інтернеті користуються підвищеною популярністю ідеї, які поширює хтось. Джим Елвидж - вчений, фахівець з цифрових технологіям, квантової фізики і автор книги з гучною назвою "Всесвіт - розгаданий" (The Universe - Solved). Він і справді вважає, що розгадав суть світобудови. Саме здогадався, що Всесвіт - це продукт комп'ютерного моделювання. Якась симуляція. І в основі її - інформація, дані.
З бітів інформації, на думку
Елвиджа, виткана і наша свідомість, яка народжується аж ніяк не в мозку. Мозок - навіть не сховище свідомості, а всього лише інтерфейс, завдяки якому ми вбудовуємося в симуляцію, обробляємо дані і обмінюємося ними з якимсь вселенським сервером. Туди ж відправляється і душі - теж інформація, формуючи сегмент, який колись називали загробним світом.
Смерть, у поданні Елвиджа, зовсім не страшна. Адже вона лише закінчення симуляції. Або навіть її тимчасове переривання, що супроводжується переміщенням душі - тобто інформаційного пакету - на сервер.
Вчений вірить в реінкарнацію, пояснюючи її перенесенням інформації, накопиченої одним таксистом, в іншій. Вірить в інтуїцію і ясновидіння, феномен яких, на його думку, заснований на доступ до вселенського сервера і можливістю "скачати" з нього якісь запитувані відомості. Як з інтернету.
Матерії немає - одна порожнеча
Джим Елвидж запевняє, що навколишні нас об'єкти лише здаються реальними. А насправді їх немає - одна порожнеча. Є лише інформація про те, що об'єкти існують, - інформація, яку ми отримуємо завдяки мозку й органів почуттів.
"Матерія - це об'єктивна реальність, дана нам у відчуттях", - говорить відоме визначення. Але відчуття можна змоделювати, вчений заперечує. Стало бути, можна змоделювати і об'єктивну реальність, і в кінці кінців матерію.
Об'єкт стає "реальним" тільки тоді, коли за ним хтось спостерігає, вважає Елвидж. І глибокодумно додає: "Подальші дослідження в області елементарних частинок призведуть до розуміння того, що за всім, що нас оточує, ховається певний код, аналогічний бінарним кодом комп'ютерної програми... Теорія цифрової реальності може послужити універсальним ключем до "теорії всього", пошуками якої вже давно займаються вчені".
ВИСНОВОК
Бог живе в іншому Всесвіту
Логіка підказує: якщо якийсь Творець все ж існує, то навряд чи варто шукати його у нашому Всесвіті. Не може ж він знаходитися всередині ним же створеної голограми?! Або програми?! Стало бути, багато Всесвітів. Багато сучасних фізиків, до речі, в цьому не сумніваються.
ЗАМІСТЬ КОМЕНТАРЯ
Фантастика, але вельми наукова
Ідеї Елвиджа, звичайно ж, приваблюють своїми аналогіями. Але вони аж ніяк неоригінальні. Відрізняються від численних попередніх лише більш сучасними термінами. І перш за багато натякали на існування вселенського сервера, але називали його інакше - енергоінформаційним полем Всесвіту. І там розміщували і загробний світ, і всю накопичену інформацію про будь-яку подію і навіть про майбутнє. Ось тільки довести, що так воно і є, - ні тоді, ні зараз не виходить. Адже всі аргументи - не більше, ніж слова, нічим не підкріплені фантазії. Хоча "фантазує" не тільки Елвидж, але й інші цілком серйозні вчені.
Комп'ютер розміром з Всесвіт
Ось наприклад, Сет Ллойд з Массачусетського технологічного інституту задав собі питання: який граничний розмір комп'ютера? Сам же і відповів. Мовляв, очевидно, що найбільшим і найпотужнішим стане пристрій, в якому будуть задіяні всі частинки у Всесвіті. А їх - протонів, нейтронів, електронів та іншої дрібниці, за підрахунками вченого, десь 10 в 90-го ступеня. І якщо ці частинки були б долучені до справи з моменту Великого вибуху, то вже зробили б 10 в 120-й ступеня логічних операцій. Це так багато, що неможливо навіть уявити. Для порівняння: всі комп'ютери за час свого існування виробили менше 10 до 30-го ступеня операцій. А вся інформація про людину з його численними індивідуальними примхами записана приблизно 10 в 25-го ступеня біт.
І тут Ллойд - набагато раніше Елвиджа - подумав: що, якщо Всесвіт-це вже чийсь комп'ютер? Тоді все, що всередині нього, включаючи нас, - частина обчислювального процесу. Або його продукт... Значить, десь має бути і Програміст.
Ллойд припускає, що ми все-таки реально існуємо. Так само, як і оточуючий нас світ. Але існуємо завдяки вселенському комп'ютеру, який був запрограмований так, щоб створювати складні структури, включаючи живих істот. Комп'ютерна програма, до речі, необов'язково повинна бути дуже довгою.
Голограми ми
Експерименти, в результаті яких, можливо, буде з'ясовано, голограма наш світ чи ні, затіяв один з першовідкривачів темної енергії Крейг Хоган, директор центру квантової астрофізики лабораторії Фермі. Вчений представляє Всесвіт у вигляді сфери, поверхня якої покрита крихітними пікселями. Кожен являє собою одиницю інформації - біт. А те що всередині - створена ними голограма. Довести це він має намір, відшукавши в тканині простору-часу елементи, що формують голографічну картинку.
Мозок теж працює на голографічних принципах, запевняють фізик Девід Бом і нейрохірург Карл Фибрам - автори хвильової теорії реальності. І пояснюють:
- Тривимірне зображення об'єкта на голограмі з'являється, якщо освітити лазером зображення на площині. Виникає в просторі. От так і наш мозок конструює картину навколишнього світу під впливом якогось зовнішнього випромінювання.
Фібрам і Бом теж мають на увазі існування певної комп'ютерної програми, реалізованої в світобудові. Вона-то, власне, і визначає, що і де "висвітлити".
До речі, прийнявши голографічну сутність Всесвіту, можна було б розв'язати парадокс, спостережуваний експериментально: елементарні частинки здатні миттєво обмінюватися інформацією на будь-якій відстані - хоч в мільйони світлових років. Тобто всупереч Ейнштейну здійснювати взаємодії з надсвітловою швидкістю, долаючи часовий бар'єр. Таке перестає бути дивом в світі - голограмі. Адже кожна її ділянка містить інформацію про цілий - про весь Всесвіт.
А вважаючи, що Всесвіт - це продукт комп'ютерного моделювання, можна пояснити різні дивні речі, що відбуваються в ній. Наприклад, НЛО. Або таємничі радіосигнали, що приходять з нізвідки. Або навіть надприродні явища, що відбуваються з видимими порушеннями законів фізики. Це просто глюки в програмі.
