Озоновий шар, який захищає нас від смертельного ультрафіолетового випромінювання Сонця, стає все тоншим. В деяких місцях над планетою вже досить давно утворилися розриви озонові дірки, розмір яких невпинно зростає. Найбільш великою є антарктична озонова діра, яка, як правило, досягає свого річного максимуму в середині вересня - початку жовтня.
Вчені НАСА говорять, що в цьому році вона розширилася більш повільно, ніж зазвичай, і охопила велику площу, ніж це було за останні кілька років. Причиною такого виснаження озонового шару послужили більш холодні температури в стратосфері планети.
Раніше дослідники заявили, що від кількості ультрафіолету, що потрапив на Землю також залежить і температура на планеті.
ДОВІДКА
Озоновий шар - це частина стратосфери Землі на висоті від 12 до 50 км з найбільшим вмістом озону, що утворився в результаті впливу ультрафіолетового випромінювання Сонця на молекулярний кисень. Його завдання - поглинати небезпечні ультрафіолетові промені і тим самим захищає живі організми від цього смертельного випромінювання. У людей, наприклад, агресивний ультрафіолет викликає рак шкіри та інші хвороби.
Першовідкривачами озонового шару були французькі фізики Шарль Фабрі та Анрі Буиссон. У 1912 році їм вдалося за допомогою спектроскопічних вимірювань ультрафіолетового випромінювання довести існування озону у віддалених від Землі шарах атмосфери.
Одиницею вимірювання товщини озонового шару служить Одиниця Добсона.Одна одиниця Добсона дорівнює шару озону в 10 мкм.
Руйнування озонового шару - одна з найбільших екологічних проблем людства. До нього призводять парникові гази та інші речовини. Особливо губителем фреон - сполуки хлору, які входять в склад теплоізоляційних матеріалів (наприклад, пінопласту) і деяких аерозолів. Вони швидко руйнують молекули озону.
