Нестача прісної води, розтріскана земля, потоки мігрантів, які з посушливих країн у пошуках вологи і прохолоди, зливи і руйнівні урагани, війни за більш-менш благополучні території - такі кошмари можуть загрожувати людству, якщо вона сама себе не остудить.
Три роки температурних рекордів
Тенденції такі, що з кожним роком теплові рекорди ростуть. Найспекотнішим за всю історію людства був оголошений спочатку 2014-й, потім - 2015-й, а зараз і 2016-й йде на рекорд. Та що говорити про всій планеті, якщо в одному тільки Києві метеорологи реєструють температурні чудеса. За даними столичної Центральної геофізичної лабораторії, минула зима виявилася на 3,4 градуса тепліше кліматичної норми для півночі України. І вона ж стала другою найбільш короткою після зими 1989-1990 рр. Фактично тривала всього 55 днів замість трьох місяців - з 29 грудня по 21 лютого.
Нам добре, коли тепло. А ось учені б'ють тривогу - глобальна температура в минулому році зросла на один градус Цельсія. До критичних двох градусів - всього нічого. Як утриматися хоча б на цій позначці, судили і рядили учасники Паризьких зустрічей, які тривали надзвичайно довго для таких офіційних заходів - цілі два тижні.
Паризькі угоди спочатку підпишуть президенти 195 країн, а потім їх ратифікують парламенти. Домовленості здорово відрізняються від Кіотського протоколу.
- У Кіотському протоколі для всіх країн була поставлена конкретна мета: скоротити до 5% викиди парникових газів, - каже експерт з питань зміни клімату Національного екологічного центру України Марія Сторчило. - Країни, що перевищили цю норму, могли купувати "добавку" в інших, де залишалися невикористані квоти. Наприклад, для України це було вигідно. З часів 90-х, коли викиди в атмосферу скоротилися від 100% до 60% у зв'язку з банкрутством великих заводів і фабрик, ми торгували квотами. Як би стали жити бідніше, але при більш чистому повітрі.
Але планеті-то не легше від того, що хтось чадить в атмосферу теплими парами замість нас. Так і простому українцю від "кіотських" грошей було ні холодно ні жарко. Приміром, в 2009 році країна отримала близько 380 мільйонів євро від японських компаній. Згідно з домовленістю, гроші повинні були піти не на вітер, а на утеплення бюджетних будівель соціального призначення - шкіл, лікарень, будинків престарілих. У підсумку нічого толком не було зроблено, вибухнув скандал, і нам довелося повернути досить велику суму Японії.
Завдання століття - відмовитися від вугілля
На Паризьких зустрічах вирішили, що тепер все буде триматися на чесному слові. Жодних нав'язаних зобов'язань, кожна держава сама вирішить, що буде робити, щоб не допустити потепління вище ніж на два градуси. А шлях - він фактично один.
- Основна мета, яка стоїть зараз перед людством, - це досягнення нейтральної точки між викидами газів та їх поглинанням зеленими масивами, - говорить Марія Сторчило. - А основне завдання - до кінця століття відмовитися від вугілля і розробити низкоуглеродні стратегії розвитку економіки. Простіше кажучи, ми повинні переходити на енергію, яку заповнює без шкоди для себе сама природа - сонце і вітер.
І тут Україна як би ні в чому не програє. Якщо багаті країни, крім зобов'язань розробляти альтернативні джерела енергії, обіцяють робити відрахування в спеціальний кліматичний фонд для допомоги бідним державам (тільки одна Норвегія вже внесла туди 250 мільйонів євро), то ми нічого нікому не винні. Так як з 1992 року вважаємося державою в перехідному періоді економіки. А ось новий шанс протягнути руку в бік європейських побратимів нам випаде.
- В Україні дуже енергоємна економіка - в 3 рази більше, ніж в середньому по Європі, - говорить Марія Сторчило. - І політики бачать зростання економіки в залежності від розвитку енергоємності, а це - збільшення викидів. Тому Україна може розраховувати на нові інвестиції, щоб ми змінили стратегію і намагалися крокувати в ногу з усіма - до восполнимим джерел енергії.
Еколог відкрила секрет: виявляється, і так вже дають багато грошей на розвиток правильної енергетики - від Євросоюзу, світового банку та інших солідних організацій.
- Таких проектів досить багато. Проблема в тому, як ці кошти освоюються, - констатує експерт зі зміни клімату. - Гроші йдуть на розробку законодавства, на дослідження. Але не вистачає політичної волі, щоб прийняти раціональні пропозиції від міжнародних експертів. Тому виходить, що хороші, ефективні роботи складаються на полицю. Тобто ми як би і рухаємося, і як би стоїмо на місці. У нас популярні короткострокові стратегії: живемо сьогоднішнім днем. Потрібно думати на 20 років вперед - давати чіткі імпульси на довгострокове і безуглеродний розвиток промисловості, бізнесу, як це відбувається в Європі.
Що буде з Україною
А що нам до цього глобального потепління? Природою країну Бог не образив - вистачає поки і води, і зелені. Ну буде ще тепліше - і добре! Не станемо витрачатися на шуби, купимо краще зайві шортики. Розведемо в Херсонській області бананові сади, в Миколаївській - оливкові гаї... А ось ні!
За прогнозами екологів, підвищення температури на всій планеті навіть на 2 градуси Цельсія може змінити не тільки клімат, але навіть географію нашої країни. Під воду піде Крим і навіть частина Одеської області. На півдні країни буде посуха, сильні вітри. Коли там урожай почне в'янути на пні, то на півночі він буде гнити, тому що підвищиться вологість повітря і посиляться зливові дощі. На заході країни теж буде сиро, почастішають паводки і сельові потоки.
У світі ж від потепління на два градуси можуть постраждати до 500 мільйонів чоловік, а на три градуси - 3 мільярди.
ХТО НАДИМІВ НА ПЛАНЕТІ
- Китай 24,5%
- США 13,9%
- Євросоюз 9,8%
- Індія 6,7%
- Росія 5,2%
- Японія 3%
Дані World Resources Institute про викиди парникових газів, 2012 рік.
