Астрофізики оцінили максимально можливу масу коричневого карлика – об'єкта, який займає проміжне місце між зіркою і планетою. Результати досліджень вчених були опубліковані на сайті arXiv.org.
У рамках дослідження вчені оцінили верхню межу маси для зірки головної послідовності діаграми Герцшпрунга — Рассела, в надрах якої все ще можливі термоядерні реакції. На думку дослідників, маса субзірки не може перевищувати масу Сонця більше, ніж у 0,064 – 0,087 рази.
Крім того, дослідники встановили, що більшість субзіркових об'єктів, маси яких перевищують зазначену межу, перетворюються на коричневих карликів за кілька мільйонів років. У той же час, 11% зірок на це потрібно кілька десятків мільйонів, а 5% - кілька сотень мільйонів років.
Нижню межу маси коричневого карлика можна порівняти з масою Юпітера.
Вчені помітили наявність погоди на планеті PSO J318.5-22, яка втратила свою материнську зірку. На думку вчених, на планеті є хмари розплавлених силікатів і металу. Об'єкт PSO J318.5-22 був виявлений ще в 2013 році. Тоді після недовгих дискусій вчені віднесли його до розряду планет-гігантів, а не до коричневих карликів, які є наполовину зіркою, наполовину планетою. Було вирішено, що PSO J318.5-22 є планетою, газовим гігантом зразок Юпітера, народженої біля зірки, але згодом викинутої з материнської системою гравітаційним впливом сусідніх планет.
