На відміну від звичних дзеркал, вони використовують Брегговську дифракцію.
Безпосередньо цей досвід показав, що світлові хвилі розсіюються, але посилюються під потрібними кутами, з-за чого і виникає відбитий промінь.
Вчені пропустили світло вздовж оптичного волокна і завдяки атомів, що знаходяться біля нього, відбувалося відображення.
За підсумками експериментів фахівці заявили про те, що для відображення цілком вистачить близько тисячі атомів. Датські вчені відобразили близько 10% світла і використовували 1300 атомів.
Французи в ході своїх досліджень зареєстрували порядком 75% відображення, але при цьому взяли 2000 атомів цезію.
Як виявилося, дзеркало можна з легкістю зібрати та розібрати, прибираючи при цьому атоми.
За словами фахівців, така розробка може стати корисною для створення квантових комп'ютерів.
Варто зазначити, що перша модель такого пристрою належить Річарду Фейнману.
