Хто більше спить, той краще працює? - експерт. Великі начальники, такі як Марісса Майєр з Yahoo, Індра Нуї з PepsiCo і Серджіо Маркіонне з Fiat Chrysler, пишаються тим, що сплять лише чотири години на добу.

У брутальному корпоративному світі, вміння обходитись малою кількістю сну традиційно вважається досягненням.

Великі начальники, такі як Марісса Майєр з Yahoo, Індра Нуї з PepsiCo і Серджіо Маркіонне з Fiat Chrysler, пишаються тим, що сплять лише чотири години на добу.

Просто кажучи, "сон для слабаків"; чим менше часу ви проводите у ліжку, тим більше вами захоплюються.

Та що як насправді все навпаки: чим більше годин ви щоночі приділяєте сну, тим краще це для вашої кар'єри?

"Це було нестерпно. Я більше не могла виконувати свою роботу", – каже мені 23-річна консультантка з питань управління, працівниця великої корпорації.

Її проблема полягала у сні, а точніше, в його нестачі. Хоча вона ніколи не мала звички добре спати, перша кваліфікована посада мало її не зламала.

"Це був справжній шок, порівняно зі студентськими роками. Очікування зросли, і я мусила жонглювати багатьма справами одночасно. Мені ставало дедалі складніше заспокоїтись і подумки відключитись від робочих справ", – каже вона.

Хоча вона легко засинала, усього за чотири години вона прокидалась від неконтрольованого напливу думок – і більше не могла заснути.

На роботі їй було важко зосередитись, і продуктивність падала. На вихідних вона уникала спілкування з друзями, бо намагалася зібрати себе докупи перед початком нового робочого тижня.

Врешті-решт, вона записалася на платний одноденний курс з практик здорового сну, на якому отримала багато корисних порад, зокрема про те, як виконувати дихальні вправи, робити короткі перерви протягом дня і регулярно займатися спортом.

Це їй настільки допомогло, що вона розповіла про це своєму роботодавцю, який уже оплатив відвідання цього курсу ще кільком своїм працівникам.

На її думку, люди мають більш відкрито говорити про те, як брак сну позначається на їхній робочій продуктивності. Водночас вона не дозволила мені опублікувати її ім'я чи назву компанії, в якій вона працює.

Готуючи цю статтю, я зрозуміла, що це досить типово: хоча деякі компанії почали звертати увагу на те, як сплять їхні працівники, мало хто готовий публічно в цьому зізнатися.

Один з винятків – аудиторська компанія PricewaterhouseCoopers (PwC). Три роки тому ця всесвітньо відома фірма включила розділ про важливість сну в свій навчальний курс з стресостійкості.

Цей курс, який пройшли 4,5 тисячі британських працівників, навчав їх правилам підтримання доброї фізичної та розумової форми в умовах напруженої та прискореної праці.

Інтерес до цього курсу виявився настільки високим, що півтора роки тому керівництво відкрило запис на нього усім своїм британським працівникам. У рамках курсу було запрошено експерта з питань сну, який провів кілька семінарів. Крім того, поради зі сну було розміщено на одній з головних сторінок корпоративної мережі.

Поки що зарано оцінювати об'єктивну користь від цього курсу, але відгуки дуже схвальні, і керівництво розглядає додаткові способи допомогти персоналу зі сном, зокрема мобільні додатки та онлайн-курси.

"Окрім моральної правоти, тут є і фінансова вигода. Сон надзвичайно впливає на продуктивність", – каже Саллі Еванс, старший менеджер компанії PwC з питань меншин, інклюзивності та добробуту персоналу.

Втім, хоча негативний вплив недосипання на роботу та здоров'я вже добре вивчено, набагато менше досліджень присвячено протилежному: перевагам тривалого сну.

Один із винятків – дослідження медичної школи Стенфордського університету, яке виявило, що баскетболісти визначних команд університетської ліги покращили результативність своєї гри, після того як протягом п'яти-семи тижнів спали по 10 годин на добу.

У Великій Британії, дослідники з Rand Corporation проаналізували дані про 21 822 працівників і знайшли, що продуктивність тих, хто спить по сім-вісім годин щоночі, значно вища від тих, хто спить менш ніж п'ять годин.

Відтак, нещодавнє опитування, в якому взяли участь понад 7000 дорослих американців, показало: ті, хто більше спить, загалом почуваються більш задоволеними життям, ніж ті, хто спить менше (за їхніми власними словами).

Та хіба сон – не приватна справа? Чи коректно роботодавцеві у це втручатися?

Фахівець зі сну та безсоння д-р Ґай Медоуз, засновник консультаційної компанії Sleep School, переконаний: не можна змушувати людей до чогось, але треба надати їм усю потрібну інформацію "для правильного вибору".

"В минулому, сон прирівнювався до ледарювання. Але зараз усе змінилося. Не можна ігнорувати безліч наукових досліджень, які показують, що брак сну завдає людині розумової, емоційної та фізичної шкоди", – каже він.

Після того, як до нього звернулися кілька керівників компаній, чиї працівники у внутрішніх опитуваннях назвали сон однією з головних своїх проблем, він розробив спеціальний тренінг для бізнес-клієнтів.

"Люди раз у раз повторювали, що відчувають стрес і не можуть розслабитись".

Як краще спати – поради д-ра Ґая Медоуза

Кожна людина має свою індивідуальну норму сну, закладену на генетичному рівні, – від 4 до 12 годин. Переважній більшості людей (90%) потрібно спати від семи до восьми годин щоночі. Робіть паузи протягом робочого дня, давайте собі відпочити. Встановіть будильник на час, коли треба лягати спати. Припиніть допізна дивитися серіали. Не лишайте телефон у спальні – блакитне світло, яке він випромінює, погіршує якість сну.

Компанія Sleep School може похвалитися багатьма іменитими клієнтами – PwC, Lloyds, Unilever, Olympus, Ogilvy & Mather, виробник соків Innocent. Спочатку інструктори просять учасників тренінгів заповнити анкету про те, як вони сплять, а потім повідомляють результати анкетування і навчають, як покращити ситуацію.

Усі ці дані анонімні – керівникам компаній повідомляють лише усереднені показники.

Якщо компанія не шкодує грошей на те, щоби працівники краще спали і, відповідно, не "перегорали" і не припускалися серйозних помилок, вона робить вигідну інвестицію, вважає пан Медоуз.

Та в нашому глобалізованому світі, де працівникам часто доводиться подорожувати чи відповідати на дзвінки з інших континентів у неробочі години, де вони можуть перевіряти електронну пошту у будь-який час доби і працювати з дому так само, як і з офісу, чи реалістично сподіватись на збільшення годин сну?

Лекторка і консультант з питань сну Ненсі Ротштейн відповідає "так" – але тільки, якщо зміниться корпоративна культура і якщо більше людей погодяться відкрито обговорювати цю проблему.

Якщо ж директор компанії відсилає робочі імейли посеред ночі або засиджується в офісі допізна, його підлеглі відчуватимуть, що мусять робити так само, каже пані Ротштейн.

Зміни потребують часу, визнає вона, адже ідея про те, що сон – це робоче питання, досі відносно нова. Та, на її думку, це "імператив для кожного начальника".

"Створена нами корпоративна культура нежиттєздатна. "Ми не можемо жити в такому темпі!" – волають працівники".

Визнавши і поборовши проблему зі сном, консультантка з питань управління, з якою ми познайомились на початку статті, тепер може подужати свою роботу. Хоча безсоння часом повертається до неї, воно триває не більше від трьох днів, а не тижнями, як раніше.

"Коли це стається, я більше не панікую. Я знаю, як це подолати", – каже вона.