Вчені на підставі даних, зібраних станцією New Horizons, припустили, що під кіркою льоду в області Тамбо ("серце" Плутона) ховається рідкий океан, який і додає цьому регіону карликової планети незвичайний білий відтінок.
Виявлення товщі води пояснило б, чому плато Супутник завжди виявляється поверненим до супутника Плутона Харону. Напіврідка речовина під поверхнею "серця" може досить сильно зміщувати центр ваги карликової планети.
На думку дослідників, океан під поверхнею Плутона може бути надзвичайно солоним і багатим азотистими сполуками, що відрізняє його від водних мас Землі або Європи – супутника Юпітера. Плутон і Харон завжди "дивляться" в одну сторону один одного, що, на думку дослідників, свідчить про їхнє перебування на "припливній осі".
New Horizons — автоматична міжпланетна станція NASA, запущена в рамках програми "Нові рубежі" (New Frontiers) і призначена для вивчення Плутона і його природного супутника Харона.
Запуск було здійснено 19 січня 2006 року, з прольотом Юпітера (і гравітаційним маневром в його полі тяжіння) у 2007 році і Плутону — в 2015 році. Повна місія станції New Horizons розрахована на 15-17 років.
Станція New Horizons максимально наблизилася до Плутона (12,5 тисяч км) 14 липня 2015 року в 14:50 за київським часом. Космічний апарат протягом 30 хвилин повинен був провести близько 150 наукових вимірювань. Однак існувала ймовірність, яка дорівнює 0,01%, що New Horizons може бути втрачено через зіткнення з частинками космічного пилу і великими тілами. Після прийняття "дзвінка" від міжпланетної станції, вчені переконалися в успішному виконанні нею своєї головної місії.
Очікується, що в 2019 році станція досягне планетоїда 2014 MU69 – об'єкта в поясі Койпера, обраного в якості можливої нової цілі для New Horizons.
