Клонів не буде? Клонування - відтворення індивіда з повністю ідентичним набором генетичних характеристик і зовнішністю. Поки технологія клонування людини не відпрацьована. І тут постає ряд як теоретичних, так і технічних питань. Вже сьогодні є методи, що дозволяють з великою часткою впевненості говорити, що в головному питання технології вирішене. Найбільш успішним з методів клонування вищих тварин виявився метод «перенесення ядра». Саме він був застосований для клонування вівці Доллі в Великобританії, яка, як відомо, прожила шість років - достатня кількість, щоб можна було говорити про успіх експерименту. На думку вчених, ця техніка є кращою з того, що ми маємо сьогодні, щоб приступити до безпосередньої розробки методики клонування людини. Але є тут і ряд серйозних обмежень. Найважливішим обмеженням є неможливість повторення свідомості, а це значить, що мова не може йти про повну ідентичність особистостей, - її міра і кордон ще підлягають дослідженню. Побоювання викликає і великий відсоток невдач при клонуванні, які пов'язані з можливістю появи людей-виродків, а також питання батьківства, материнства, наслідування, шлюбу та багато інших. В доповнення до Європейської Конвенції про захист прав людини 12 січня 1998 року в Парижі був підписаний Протокол про заборону клонування людини. Представники європейських країн, що підписали Протокол, таким жестом вирішили підкріпити захист прав людини. У підписанні взяли участь 19 країн. Це Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Греція, Ісландія, Італія, Латвія, Люксембург, Молдова, Норвегія, Португалія, Румунія, Сан-Марино, Словенія, Іспанія, Швеція, Македонія і Туреччина.
