Науковці припускають, що колись наша планета мала не один, а навіть двадцять супутників. Таку думку, зокрема, висловили дослідники з Технологічного інститу й інституту Вейцмана (Ізраїль) у популярному виданні "Nature Geoscience".

За допомогою методів численного моделювання вчені дійшли висновку, що понад 4,5 мільярда років тому Земля була оточена двадцяткою маленьких супутників. Вони зіштовхувалися один з одним і навіть зі Землею, руйнувалися, притягувалися одне до одного. Зрештою утворився один-єдиний Місяць.

Досі ж однією з найпопулярніших гіпотез походження супутника вважалася версія формування його внаслідок зіштовхнення Землі з протопланетою Теєю. Із уламка, що відколовся від нашої планети, начебто, й сформувався Місяць.

-- Які ще існують версії щодо походження Місяця? І яка з них найбільше відповідає сучасним уявленням про формування Сонячної системи?

-- Є декілька основних гіпотез, -- розповідає Іван Крячко, завідувач відділу Головної астрономічної обсерваторії НАН України. -- Нова

гіпотеза багатьох Місяців, що її висунули ізраїльські науковці, спростовує версію зіштовхнення з Теєю (ще у ХХ столітті вона вважалася найпрогресивнішою). Утім комп'ютерне моделювання показало, що удар такої велетенської планети по дотичній був малоймовірним. Тейя могла б знищити Землю.

Доволі дискусійною є і так звана гіпотеза захоплення: начебто Місяць і Земля утворилися в різних частинах Сонячної системи, а потім менше космічне тіло проходило надто близько до орбіти Землі, було захоплене її гравітаційним полем і "зависло" на її орбіті. Але й ця версія не витримує критики.

-- Чому ж?

-- Річ у тім, що хімічний склад кори нашого супутника надто подібний до складу земної мантії. Це не можуть бути геть різні космічні тіла. Водночас на Місяці присутні й унікальні мінерали, як ось транквілітит. Поодинокі аналоги транквілітиту на Землі були знайдені лише в Австралії. Як припускається, це слід від падіння метеоритів. На Місяці й надзвичайно багата палітра ізотопів, ціла суміш земного і позаземного. Що, власне, могло б свідчити на користь гіпотези багатьох Місяців.

-- Науковці стверджують, що вік Місяця -- понад 4 мільярди років, майже стільки ж, скільки й Землі. Як визначено цей вік?

-- Це визначають на основі аналізу гірських порід, льоду, мінералів. Одним з найкращих "годинників" для визначення віку є циркон і кварц, індикаторами є й деякі гази. Наприклад, завдяки аналізу ксенону, що міститься в південноафриканському кварці, вчені прорахували, що Земля і Місяць сформувалися не пізніше, ніж через 60 мільйонів років після утворення Сонячної системи.

-- Чи була б наша планета такою, як зараз, якби в неї не було супутника?

-- Ні, адже саме цей тандем і зробив Землю унікальною. Коли на нашій планеті стало достатньо води, Місяць почав провокувати припливи й відпливи, мокрий грунт зігрівало Сонце, і зрештою в цій лабораторії із суміші фосфатів, азотистих сполук і вуглеводнів утворилися цеглинки життя нуклеотиди, а згодом -- і перша РНК, основа усього живого.