Через потужні виверження вулканів гази вироблялися швидше та скупчувалися над поверхнею супутника, адже така їх кількість не могла відразу вилетіти в космос. Сліди цих вивержень можна побачити й із Землі: темні поверхні вулканічного базальту, що заповнюють величезні простори імпактних басейнів, які називають місячними морями. Ці моря утворилися, коли внутрішня частина Місяця була гаряча й створювала шлейфи магми. Вони іноді пробивали поверхню супутника й розтікалися на сотні кілометрів. Аналіз зразків з Apollo виявив, що магма містила такі речовини як монооксид вуглецю, компоненти для води, сірки та інших летючих речовин.
Нове дослідження провели доктор Дебра Нідхам (науковий співробітник з Центру космічних польотів NASA) та доктор Девід Крінг (старший науковий співробітник LPI). Науковцям вдалося розрахувати кількість газів, що піднімалися над поверхнею Місяця. Вчені також продемонстрували, як випаровування накопичувалися довкола Місяця та сформували перехідну атмосферу. Найбільш щільною вона була під час піку вулканічної активності Місяця приблизно 3,5 мільярди років тому. Після утворення атмосфера існувала біля 70 мільйонів років, доки не вилетіла в космос.
Досліджувані зразки були зібрані в басейнах моря Ясності та моря Дощів. Вони були заповнені лавою приблизно 3,5 та 3,8 мільярда років тому. Ці виверження дали два потужні імпульси для утворення величезні кількості газів. Частина з них дісталася полюсів Місяця, де, вірогідно, лишилась у вигляді льоду. Як зазначив доктор Девід Крінг:
“Ця робота кардинально змінює наші погляди на місяць від безповітряного скелястого тіла до тіла, яке раніше було оточене атмосферою більш широкою ніж та, що оточує Марс сьогодні”.
Коли Місяць мав таку атмосферу, він знаходився в 3 рази ближче до Землі ніж сьогодні та виглядав втричі більшим у небі!
Це відкриття має важливе значення для майбутньої програми з колонізації Місяця. Летючі речовини, затримані в крижаних родовищах на полюсах супутника, можуть бути використані для забезпечення астронавтів паливом та повітрям. Результати дослідження були опубліковані в журналах Earth та Planetary Science Letters.
