Ми назавжди застряємо в тому віці, в якому нас недолюбили

Не турбуйтеся, нам всім властиво залишатися в стані дитинства, поки ми не навчимося себе любити, передає Ukr.Media.

Кожен з нас народжується з унікальним набором якостей і зі своїми індивідуальними потребами. Але існують основні потреби, властиві кожному віку. Якщо вони не задовольняються, емоційний розвиток людини загальмовується.

У ранньому віці ми особливо вразливі, емоційні травми, які ми переживаємо в цей період, залишаються в нашому тілі і заморожуються в часі.

Щоб дізнатися, на якому віковому етапі ми застрягли, потрібно зрозуміти основні потреби дитини в кожному віці.

Етапи дитинства

Від 0 до 1 року – дитинство

У перший рік життя дитина повністю залежить від матері. Вона потребує материнської любові та уваги, так як саме вона задовольняє її основні потреби.

Якщо мати ігнорує потреби дитини, не відгукується на її плач або холодна до малюка, дитина становиться боязкою і тривожиться про своє благополуччя. Вона стає недовірливою, так як її підвела перша людина, в яку вона вірила.

Цей ранній досвід матиме відлуння у дорослому житті і може негативно позначитися на стосунках з оточуючими і здібності встановлювати зв'язки з іншими. Такій людині все життя буває дуже складно довіряти іншим.

Від 2 до 4 років – раннє дитинство

На наступному етапі у дитини починають вироблятися здатності до самоконтролю, і вона робить перші кроки у вивченні світу. У неї розвиваються моторні навички, вона вчиться ходити і говорити.

Якщо в цей час батьки не приділяють дитині достатньо уваги або вимагають від неї те, що знаходиться за межами її можливостей, така дитина може в майбутньому відчувати себе невдахою, нездатною виправдати очікування оточуючих.

У той же час, якщо батьки надмірно опікують малюка, це може заважати дитині засвоювати життєві уроки. Така людина, навіть будучи дорослою, буде завжди шукати схвалення інших людей, і постійно потребувати уваги.

Від 4 до 6 років – дошкільний вік

Протягом наступних років дитина продовжує фізично і психічно розвиватися. Вона допитлива і задає безліч питань. У цей час діти потребують у відповідях на запитання та підтримки їх інтересів, захоплень і справ.

Якщо батьки не підтримують цікавість і творчі пориви дитини, або карають за безлад, у неї може розвинутися комплекс провини.

Ставши дорослим, такі великі "діти" не можуть зосередитися на своїх цілях, їм бракує мотивації для їх досягнення. Почуття провини може призвести до пасивності, фригідності або навіть схильності до психопатії.

Від 6 до 16 років – шкільні роки

Коли дитина починає ходити до школи , у неї починається новий етап. Вона виявляється в новому середовищі, де освоює нові навички, і де формуються її цінності.

Якщо батьки починають сумніватися в здібностях дитини, її місце серед однолітків, не підтримують її, у неї розвивається комплекс неповноцінності.

Цей комплекс заважає їй в дорослому житті ефективно працювати і позбавляє її впевненості в собі. Така людина може все життя бути робочою конячкою, не дозволяючи собі мітити вище.

Вік внутрішньої дитини

Як же вийти з цієї ситуації?

Якщо ви відчуваєте, що застрягли в своєму емоційному розвитку через досвід, пережитого в дитинстві, вам потрібно допомогти своїй внутрішній дитині вирости.

Уявіть себе дитиною. В якому віці ви себе уявляєте? Як ви виглядаєте? Про що думаєте? Хто знаходиться поруч з вами? Які проблеми виникають у вас з цими людьми?

Поговоріть зі своєю внутрішньою дитиною.

Візьміть папір і два олівця різного кольору. Тримайте олівець одного кольору в правій руці (якщо ви правша), а інший – у лівій. Напишіть правою рукою від імені себе дорослого, і лівою – від особи дитини.

У вашій розмові беруть участь тільки двоє: ви і ваша внутрішня дитина.

Запитайте у дитини, що їй бракує в житті? Дайте їй відповідь на те, що вона шукає. Називайте її по імені і задавайте свої питання. Відповідайте їй з любов'ю та добротою.

Вам потрібно буде проявити терпіння. Можуть знадобитися тижні, і навіть місяці, щоб ви змогли встановити зв'язок зі своїм внутрішнім "Я". Вам потрібно зрозуміти, що дитина страждала дуже довго, і вам потрібно співпереживати її емоціям і потребам.

З часом ваша внутрішня дитина подорослішає, ви станете сильніше і зможете краще протистояти будь-яким негараздам.

Станьте тим батьком, в якому ви завжди потребували!