Найотруйніша тварина у світі — не змія і не скорпіон, а морська оса або австралійська кубічна медуза (Chironex fleckeri), яка водиться біля берегів північної Австралії і Індонезії. Її отрути запросто вистачить, щоб убити понад 60 осіб, інформує Ukr.Media.
Якщо при слові медуза ви уявляєте щось розміром з долоньку — забудьте. Габарити морської оси разом з щупальцями досягають 5 метрів. При цьому медузу-гіганта буває майже неможливо розгледіти в морській воді, оскільки її напівпрозоре блакитнувате тіло відмінно зливається з оточенням.
Нейротоксична отрута Chironex fleckeri діє відразу на нервову систему, серце і шкіру. Однак вона небезпечна не тільки силою впливу, але і швидкістю: були зареєстровані смертельні випадки після лише 4 хвилин після контакту — ні про яке доставляння потерпілого до лікарні в такій ситуації мова не йде — людина може не встигнути навіть вибратися на берег. У кращому випадку зустріч закінчиться сильними опіками — рубці залишаться на все життя.
Почасти, величезна швидкість впливу на жертву пояснюється тим, що довгі щупальця медузи самі по собі досить ніжні і вразливі. Тому морська оса робить свою єдину і головну ставку на отруту — і найчастіше виграє. Її здобиччю, як правило, стає дрібна риба і креветки.
У зустрічах Chironex fleckeri з людьми доводиться звинувачувати, в основному, людей, оскільки в періоди наближення отруйних медуз до узбережжя, великі плакати попереджають всіх про небезпеку, але деяких любителів ризику це не зупиняє.
Лікарі і вчені не міркують, хто правий, а хто винен, а намагаються врятувати постраждалих. Для цього потрібно потужна і швидка протиотрута. На цей раз допоміг знайти її метод редагування геному CRISPR. За допомогою даної технології вчені змогли визначити, як отрута медузи діє на клітини людини. Методом проб і помилок дослідники з'ясували, які клітини виживають при зіткненні з Chironex fleckeri і чим керується цей процес.
Виявилося, що ключовий шлях отрути медузи в людському організмі вимагає наявності холестерину. Існує безліч доступних ліків, націлених на холестерин; з допомогою одного з них вчені заблокували виявлений шлях, щоб побачити, як це вплине на активність отрути.
У випробуваннях на мишах і людських клітинах імпровізований антидот успішно запобіг некрозу шкіри, утворенню рубців і біль — найбільш часті наслідки зустрічі людини з отруйною медузою.
Важливо, що введення потенційного антидота не потребує спеціальних навичок, експерименти показали, що його можна наносити прямо на шкіру (на місце укусу). Вчені також сподіваються розробити доступний спрей з протиотрутою.
