Вчені представили результати первинного аналізу проб, зібраних китайським місяцеходом «Юйту-2» в рамках місії «Чан'е-4», яка здійснила посадку в кратер на зворотному боці Місяця. Апарату вдалося виявити бідні кальцієм, але багаті залізом мінерали піроксени і олівіни. Ці сполуки з високою щільністю прогнозувалися як складова частина мантії Місяця, тоді як її кора складається з більш легких мінералів з класу плагіоклазів, інформує Ukr.Media.
Розмір Місяця досить великий, що дозволило додаванню її речовини на ранніх етапах формування, коли вона представляла рідкий океан розплавлених порід, розділитися на більш щільне ядро, легку кору і мантію проміжних властивостей. Разом з тим Місяць досить малий і тому швидко охолонув і затвердів у вихідному вигляді, що виключило можливість появи активної тектоніки, як на Землі. Завдяки цьому її нутрощі представляють винятковий інтерес для науки, адже їх вивчення може допомогти прояснити еволюцію нутрощів тіл планетарних розмірів.
Тим не менш, 60 років досліджень Місяця дозволили детально вивчити лише його кору, тоді як мантія, яка повинна містити більше важких елементів, таких як залізо і марганець, залишається недоступною для прямих досліджень. Сьогодні учені не знають складу формуючих його порід.
Потенційно падіння метеоритів, що породили найбільш великі кратери, може пробити кору і привести до появи речовини мантії на поверхні Місяця. Найбільшим і найстарішим ударним кратером на Місяці є розташований на звороті басейн Південний полюс — Ейткен, розмір якого перевищує 2 тисячі кілометрів, а глибина становить близько 8 кілометрів. Дослідження за допомогою орбітальних апаратів вказували на можливу присутність порід з великої глибини, але дистанційних вимірювань недостатньо для однозначних висновків.
3 січня 2019 року китайський зонд «Чан'е-4» здійснив посадку в кратері Фон Карман, який знаходиться всередині басейну Південний полюс — Ейткен. Цей апарат став першим, який успішно сів на зворотному боці Місяця. На його борту знаходився місяцехід «Юйту-2», який досліджував кілька зразків ґрунту за допомогою відбитого світла.
Чуньлай Лі (Chunlai Li) з Китайської академії наук і його колеги представили первинні результати обробки даних спектрометра видимого та ближнього інфрачервоного діапазону. Досліджені зразки істотно відрізняються від звичайного матеріалу поверхні Місяця. Зокрема, вчені прийшли до висновку, що їм попалися переважно олівін і піроксен з низьким вмістом кальцію.
Дослідники припускають, що дані породи спочатку входили в склад верхньої мантії Місяця, але були викинуті на поверхню ударною подією, в результаті якої з'явився басейн Південний полюс — Ейткен. Потім ця речовина могла ще раз бути перерозподілена при формуванні 72-кілометрового кратера Фінсен, який межує з Фон Карманом.
Однак у зв'язку зі складним характером і частковим перетином спектральних особливостей мінералів, а також присутністю різних сполук у кожному зразку, на основі отриманих даних дуже складно зробити повноцінні висновки про відносні поширення різних мінералів у мантії. У майбутньому вчені збираються вивчити також зразки щодо великих каменів, що дозволить прийти до більш впевнених висновків.
Нещодавно вчені наново проаналізували дані американських сейсмографів і прийшли до висновку, що на Місяці досі відбуваються невеликі сейсмічні поштовхи, що забезпечуються внутрішніми причинами. Також дослідники висунули ідею, що на ранніх етапах формування Місяць міг утримувати помітні кількості води.
