Сліди великого астероїда знайшли у Лаосі. Він упав на Землю 780 тисяч років тому

Геологи виявили на території Лаосу велику гравітаційну аномалію, що вказує на існування гігантського двадцятикілометрового кратера, який виник близько 780 тис. років тому в результаті падіння великого астероїда. Результати спостережень і висновки вчених були опубліковані в журналі PNAS, інформує Ukr.Media.

"Кратер і наслідки недавнього падіння великого астероїда ховалися від нас протягом майже століття. Ми знайшли відразу чотири свідчення того, що ця виїмка та інші сліди цієї події ховаються під молодими відкладами лави на півдні Лаосу", — пишуть вчені.

Надра і поверхня Землі, на відміну від Місяця, Марса, Меркурія й інших планет внутрішньої Сонячної системи, не є незмінними. Вони постійно оновлюються завдяки кругообігу порід між корою та внутрішніми шарами літосфери, а також дії різних джерел ерозії, в тому числі вітру і води.

Тому на нашій планеті майже немає слідів падіння навіть самих великих астероїдів, здатних знищити життя на Землі. Це заважає вченим зрозуміти, як їх падіння могло впливати на формування і еволюцію життя, а також як часто вони відбувалися, характер і особливості цих падінь.

З цієї причини відкриття нових кратерів стає великою подією для геологів. Наприклад, чотири роки тому в Австралії було відкрито поки що найбільший кратер в історії існування нашої планети, діаметр якого становить 400 км. Його відкриття викликало масу суперечок, оскільки 300 млн років тому, коли імовірно впав цей "гість із космосу", на Землі не відбулося жодних масових вимирань.

Бред Сінгер, професор геохронології з Університету Вісконсіна в Медісоні (США) і його колеги вже багато років намагаються розгадати аналогічну загадку, пов'язану з імовірно недавнім падінням великого астероїда на Землю.

Допомога з космосу

Ще в кінці 1930-х років геологи виявили на берегах Австралії і країн Південно-Східної Азії відкладення з так званих тектитів — краплеподібних каменів, що імовірно виникають в результаті падіння великих астероїдів. Поклади таких уламків порід, викинутих з поверхні Землі після удару метеорита, згодом були відкриті на території інших куточків Євразії. В цілому вони покривають від 10 до 30% від загальної площі планети.

Попри десятиліття пошуків, геологам так і не вдалося з'ясувати, де саме впав "прабатько" цих покладів, якими розмірами він володів і які наслідки він міг викликати. Відома лише приблизна дата падіння цього астероїда — 780 тис. років тому, а також приблизно 20 кандидатів на роль кратера, чиї розміри і параметри радикально відрізняються один від одного.

Сінгер і його колеги знайшли відповідь на це питання, скориставшись підказками з космосу. Вчені не стали проводити розкопки або шукати частково стерті сліди кратерів на геологічних картах, а проаналізували те, як розподілені гравітаційні аномалії на території Азії.

Річ у тому, що формування кратера і його заповнення легкими осадовими або важкими вулканічними гірськими породами повинно було породити особливі спотворення в гравітаційному полі Землі, що відрізняють цю приховану виїмку від навколишніх порід. Керуючись цією ідеєю, вчені почали шукати подібні аномалії і вивчати хімічний і мінералогічний склад порід на їх території.

Ці пошуки вказали на існування кратера діаметром приблизно у 20 км на півдні Лаосу, на території плато Болавен, заповненого лавою і уламками осадових порід. Аналіз його вмісту показав, що він складається з тих же мінералів, що і тектити, а неподалік від кратера вчені виявили сліди порід, що деформувалися в результаті потужного удару.

Подальше вивчення цього кратера, як сподіваються геологи, допоможе з'ясувати, якими розмірами володів астероїд, що його породив, а також дізнатися, з якою швидкістю і під яким кутом він впав на поверхню Землі. Все це дозволить вперше точно оцінити те, яку роль його падіння зіграло в розселенні давніх прямоходячих людей (Homo erectus) по Азії, чиї найдавніші останки належать до тієї ж епохи, що і ця катастрофа.