Лінощі зіграли важливу роль у людській еволюції — висновки вчених

Якщо хтось вимагає працювати не покладаючи рук, бути соціально активним і ще встигати на фітнес, ця людина проти вашого прогресу. Тому що людей створила лінь.

Не скажемо, що людина як соціальний вид була чудовою, враховуючи той факт, що саме ми створили рукавички без пальців, маркетинг і атомну бомбу. Але все-таки пиріжки з вишнею — це теж наше, з чого випливає, що в ході еволюції ми таки дечого досягли, весь процес був недарма, і до нього варто ставитися з повагою. Але питання, що з досягнутого є добрим, а що поганим, досі залишається дискусійним, і наука іноді підкидає прямо-таки чудові новини, інформує Ukr.Media.

Ось тільки вчені з медичного факультету Женевського університету з'ясували, чому людині так важко встати з дивана і піти на начебто корисний фітнес, але так легко на цьому дивані залишитися.

Вони досліджували електричну активність мозку у трьох десятків добровольців і встановили, що для прийняття рішення на користь активності мозку завжди потрібно більше зусиль. Під час прийняття рішення встати і йти відбувається боротьба між ділянкою мозку, що відповідає за здоровий глузд, і тією, що управляє емоціями.

За версією експерта Женевського університету Бориса Шеваля, схильність економити енергію мала ключове значення в еволюції: той, хто витрачав калорій більше, ніж споживав, просто не встигав достатньо вирости, щоб залишити потомство. І справді, рідко де можна побачити лева, який полює, якщо вже ситий, або оленя, який заготовлює траву із зпасом. Тому що з точки зору природи це не дуже логічно.

Утім, пан Шеваль робить з усього цього абсолютно невірний висновок: він вважає, що треба облаштувати життя так, щоб людина змушена була зайвий раз рухатися. Сходи замість ліфта, велосипед замість машини... але ми переконані, що треба поважати закони природи. І приклад греків або італійців, які годинами можуть сидіти за кавою, видивляючись на море, і при цьому живуть довше більш працьовитих народів, — тому підтвердження.