Учені припускають, що поява води на Місяці пов'язана з Землею

Нова гіпотеза пов'язує наявність води на Місяці з дією "земного вітру" — потоку частинок, викинутих сюди магнітосферою нашої планети, інформує Ukr.Media.

За останні десятиліття ми остаточно переконалися в тому, що Місяць зовсім не безводний. Водяний лід розсіяний у місцевому ґрунті, ховається в глибокій темряві на дні кратерів. Однак, його походження тут залишається загадкою. Якби вода опинилася на супутнику після падіння крижаних комет, вона швидко б випарувалася через відсутність атмосфери, здатної утримувати вологу.

Вода може з'являтися і безпосередньо на Місяці. Згідно з однією з нових перспективних гіпотез, протони сонячного вітру досягають її поверхні, не захищеної ні атмосферою, ні магнітосферою, як наша Земля. Тут вони взаємодіють з оксидами в складі мінералів, утворюючи нові молекули води і постійно поповнюючи запас вологи, яка випаровується в космос.

Тоді в періоди, коли Місяць виявляється ненадовго укритий від сонячного вітру, кількість води на його поверхні має зменшуватися. Комп'ютерне моделювання передбачає, що за кілька днів у районі повного Місяця, коли супутник проходить крізь довгий витягнутий "хвіст" земної магнітосфери, вміст води на високих широтах має падати дуже помітно.

Цей процес розглянули автори нової статті, опублікованої в Astrophysical Journal Letters. За допомогою даних, зібраних японським навколомісячним зондом Kaguya, вони реєстрували зміни в потоці сонячного вітру, який "омиває" супутник. А спостереження індійського апарату Chandrayaan-1 допомогли оцінити розподіл води в приполярних регіонах. Однак, результати виявилися досить несподіваними: ніяких істотних змін у кількості льоду в належні дні не відбувається.

Тому вчені висувають іншу гіпотезу походження води на Місяці, не пов'язану з ефектами сонячного вітру. Річ у тім, що магнітосфера землі також здатна направляти протони і поливати місячну поверхню не меншою кількістю частинок, ніж сонячний вітер: хоч і далеко не так сильно прискореними. Потік містить і протони, і іони кисню з верхніх шарів земної атмосфери. Цього "земного вітру" може бути достатньо для утворення нових молекул води на Місяці.