Міжнародна команда антропологів дійшла висновку, що скіфи були осілим, а не кочовим народом

Довгий час скіфи традиційно вважалися кочовим народом. Раніше антропологи неодноразово підкреслювали цю його особливість. Однак нове дослідження, проведене на території України міжнародною командою антропологів, поставило під сумнів поширений стереотип, інформує Ukr.Media.

Скіфи, які мешкали в степах Євразії в VIII-IV століттях до нашої ери, дійсно часто переміщалися. Вони здійснювали набіги на європейські та близькосхідні держави. А також розвивали торговельні зв'язки.

З цих причин (а також тому, що ніхто не доводив зворотне) багато археологів вважали скіфів кочівниками.

Але антропологи і археологи з США, України, Швейцарії, Німеччини, ПАР та Австралії нещодавно встановили: кочовий спосіб життя був притаманний далеко не всім представникам стародавнього народу.

Мало того, велика частина скіфів схилялася до осілості. Вони займалися сільським господарством, розводили худобу, займалися ремеслом і будували житло.

Далеко не всі скіфи хотіли бути воїнами і торговцями

Нове дослідження, проведене під керівництвом доктора Алісії Р. Вентрескі Міллер з Мічиганського університету, показує іншу сторону життя скіфів.

Результати недавнього ізотопного аналізу вказують на те, що більшість скіфів постійно жили в своїх поселеннях.

Команда доктора Міллер виміряла ізотопи вуглецю, азоту, кисню і стронцію в людських зубах і кістках з декількох поховань скіфської епохи на території України.

Цей вид дослідження допомагає визначити, чим харчувалися стародавні люди і де мешкали. Вчені виявили, що частина скіфів дотримувалася різноманітної дієти, яка включала в себе численні одомашнені культури. Такий раціон не властивий людям, які багато переміщалися.

Команда дійшла висновку: скіфи не були однорідною групою. Деякі, безсумнівно, часто кочували. Але більшість вели осілий спосіб життя: розводили худобу і вирощували просо.

Модель повсякденного життя скіфів, ймовірно, була схожа на сьогоднішню, зазначила доктор Міллер. У ній було місце городянам і сільським жителям. Одні були хліборобами, інші — скотарями, а треті — ремісниками. На руках у дослідників є нові вагомі докази цього.