Одного разу я почув, як двоє молодих людей обговорювали роботу банкомата. Один звернув увагу на те, що той дуже гучно працює, а другий йому пояснив: насправді банкомат працює безшумно, а всі звуки відтворюються через динаміки.
На його думку, це зроблено для того, щоб клієнт, слухаючи стукіт механізму й шелест банкнот, думав, що все йде нормально, і спокійно чекав на завершення операції.
Спершу я хотів втрутитися в розмову й пояснити, що все не так. А потім подумав: нехай так вважають, можливо, зараз народжується новий міф.
Згодом я знайшов в інтернеті кілька публікацій на цю тему і зрозумів, що ця казка існує вже дуже давно. І вона має ще й інші подробиці. Наприклад, в одній статті йшлося про те, що банкомат може видати гроші дуже швидко, але навмисно робить усе із затримкою, щоб у клієнта створювалося враження точності й надійності.
А якщо вже є міф, то з'ясуймо, чи є в ньому хоч крапля істини.
Що шумить у банкоматі
Банкомат — дуже складний апарат. Окрім електроніки, в ньому є ще й багато електромеханічних вузлів. Це зчитувач, який приймає картку й зчитує з неї інформацію, та принтер, який друкує і видає чеки. Але найголовніший і найскладніший пристрій — це диспенсер, розташований у сейфі банкомата.
Диспенсер дістає банкноти з касет, готує їх до видачі — тобто формує пачку й видає клієнту. А якщо клієнт із якоїсь причини не забрав гроші (або стався якийсь збій), то пристрій забирає їх назад в окрему касету.
Усі ці механізми в процесі роботи створюють певний шум. Але найгучніше працює диспенсер. Саме його ми чуємо, коли отримуємо готівку в банкоматі.
Загалом, у банкоматі є чому шуміти, і динаміки йому потрібні не для цього. Вони потрібні, щоб «спілкуватися» з клієнтом і неприємно пищати, якщо той забув гроші або картку.
І ще: банкомат спеціально не «гальмує» видачу готівки. Затримки виникають не через бажання здаватися надійним, а через технічні процеси. По-перше, зв'язок: банкомат надсилає запит у банк -> банк перевіряє баланс -> банк дає дозвіл (це залежить від швидкості інтернету). По-друге, механіка: фізично відрахувати 40 купюр, перевірити їхню товщину та справжність, зібрати в пачку й видати — усе це потребує реального часу.
