Уявіть озеро, на дні якого розташований справжній ялинковий ліс. Саме такий незвичайний експеримент провели у Фінляндії. У 2021 році дослідники розмістили під водою близько 1500 ялин, щоб перевірити просту ідею: чи здатні затоплені дерева стати новим домом для водних організмів.
Місцем експерименту стало озеро Саймаа на південно-східі Фінляндії. Через три роки вчені повернулися до своїх підводних посадок і виявили, що кількість деяких мешканців дна там збільшилася у рази.
Навіщо навмисно кидати деревину в озеро?
У природних водоймах дерева, що впали, відіграють значно важливішу роль, ніж здається. Стовбури та гілки створюють безліч укриттів, на деревині оселяються мікроорганізми, гриби та водорості, а між гілками ховаються дрібні безхребетні та молодь риб.
Однак на облаштованих берегах мертву деревину часто прибирають. Фінські дослідники вирішили перевірити, чи можна штучно відтворити таке середовище.
Ялини укладали групами приблизно по 6-8 дерев на глибині близько двох метрів. Щоб деревина не спливала і залишалася на обраній ділянці, її закріплювали.
Вийшов своєрідний підводний ліс.
Через три роки дерева буквально ожили
Коли дослідники вивчили експериментальні ділянки, різниця виявилася дуже помітною.
За словами керівника дослідження Карі-Матті Вуорі, кількість окремих представників донної фауни поблизу затоплених дерев виявилася приблизно в десять разів вищою, ніж раніше. Ще більше вчених зацікавила зміна різноманітності: кількість видів на таких ділянках збільшилася приблизно в п’ять разів.
Причина доволі зрозуміла. Чисте дно надає тваринам відносно мало місць для укриття. А ялина зі сотнями гілок створює складну тривимірну конструкцію.
На поверхні деревини поступово формуються спільноти мікроорганізмів і грибів. Їх поїдають більші організми, які, своєю чергою, стають кормом для риб.
Фактично, звичайне дерево поступово перетворюється на невеликий підводний житловий комплекс.
Риба теж оцінила новий «ліс»
Дослідники помітили зміни насамперед серед донних організмів, однак ефект міг поширитися далі по харчовому ланцюгу.
Місцеві рибалки розповідали вченим, що поблизу затоплених ялин стало помітно більше риби. Правда, розповіді рибалок — це спостереження, а не результати підрахунку чисельності риби. Тому сприймати їх як доказ значного зростання популяції не можна.
Проте сама ідея використання деревини для створення рибних укриттів далеко не фантастична. Подібні проєкти проводяться й в інших країнах. Наприклад, американський Корпус армійських інженерів використовував рождественські ялинки після свят, у водоймах як укриття та кормові ділянки для дрібної риби, які потім приваблюють більших хижаків.
Чи означає це, що ялинки можна кидати в будь-яке озеро?
Ні. Фінський досвід не означає, що після Нового року стару ялинку корисно самостійно кидати у найближчий водоймище.
Експеримент проводився фахівцями: дерева розміщували у визначених місцях, закріплювали і потім досліджували зміни. Неконтрольоване складування деревини у воді може дати зовсім інший результат.
Цінність досвіду на Саймаа полягає в іншому. Він показав, наскільки велике значення для екосистеми може мати звичайна фізична структура середовища.
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!