Саме в цей день фанати багатьох клубів зібрались в одному місці, а саме на вулиці Банковій у Києві, і пліч-о-пліч з іншими радикалами та націоналістами почали ламати систему, здобуваючи краще життя для українського народу. З того моменту протест перестав бути мирним. Чергування в захопленій Київраді та Українському домі, нічні патрулювання міста, накриви баз тітушок і, звичайно ж, сутички з "Беркутом" біля колонади стадіону "Динамо" — фанати завжди були на самому передку народного спротиву.
Заради спільної мети ультрас забули про чвари між собою, оголосивши безстрокове перемир'я. А коли режим впавши і почалась російська агресія, своє вагоме слово довелося сказати фанатам в регіонах — більшою мірою завдяки активній позиції ультрас вдалось зберегти мир в Одесі та Харкові.
На даний момент представники практично шкірного фанатського руху воюють на сході нашої держави як в добровольчих батальйонів, так і в регулярних частинах. На жаль, не всі з них повернутися додому. Війна забирає найбільш хоробрих та відважних. Вони віддали своє життя за нашу свободу, але житимуть доти, доки про них пам'ятають.
