Про це пише ЗМІ
Історія з кримінальним присмаком закрутилася навколо договірних матчів, а серед її учасників опинились одразу кілька титулованих італійських клубів: «Ювентус», «Лаціо», «Фіорентина» та «Мілан». Слідство встановило: команди підкуповували арбітрів, які забезпечували потрібний результат.
Усі клуби, за винятком «Мілана», було покарано балами і штрафами, у «Ювентуса» забрали два титули та вигнали з вищого дивізіону в Серію В. Для деяких фігурантів цей скандал закінчився пожиттєвим відстороненням від футболу, а гендиректора «Ювентуса» Лучано Моджі було засуджено до п'яти років та чотирьох місяців тюремного ув'язнення…
Подібні корупційні скандали довгі роки супроводжують футбольний бізнес. Але з появою можливості робити ставки через інтернет ситуація на цьому ринку лише погіршилась. Україна не стоїть обабіч цих процесів. Комітет з етики та чесної гри Федерації футболу час від часу висуває підозри різним клубам у «договірняках», а обороти ставок на договірні матчі лише зростають.
Перші результати у боротьбі з «договірняками»
У жовтні цього року до Національної поліції комітетом було передано матеріали щодо гри 10-го туру Першої ліги між «Арсеналом-Київ» та «Вересом» (0:0). Справу про матч між київським та рівненським клубами ФФУ відкрила ще 3 жовтня через підозру у тому, що окремі футболісти «Арсеналу» могли намагатися забезпечити «фіксований результат гри», а саме – програш своїй команді. Зокрема, в нечесній грі підозрювали захисника «Арсеналу» Олега Котелюха, який зробив кілька грубих помилок у небезпечній близькості від своїх воріт, чим привернув увагу вболівальників та преси. «Так звані агенти «чорних букмекерів» мають контакти з деякими футболістами «Арсеналу». На тоталізаторі було поставлено близько 120 тисяч доларів на перемогу «Вересу». Ми повідомили клубу, який попередив футболістів», – коментував цю ситуацію сайту football24.ua віце-президент ФФУ, голова комітету Ігор Кочетов.
Після матчу керівництво клубу розірвало контракт із Котелюхом. У результаті слідства правоохоронних органів йому та іншим футболістам – у разі доведення провини – може загрожувати тюремне ув'язнення. Вперше в історії України.
Закон «Про запобігання впливу на результати офіційних спортивних змагань корупційних правопорушень», що регламентує боротьбу з корупцією у спорті та дозволяє притягати до кримінальної відповідальності учасників та організаторів договірних поєдинків, було прийнято Верховною Радою лише в листопаді минулого року.
Ще одна прецедентна справа нещодавно отримала своє логічне завершення у вигляді вироку суду та грошового покарання для її фігурантів.
Уперше в історії України Генпрокуратура завершила досудове розслідування в кримінальному провадженні щодо договірних футбольних матчів та передала справу до суду. І останній – знову ж таки – вперше виніс вирок.
Провадження стосувалося гравців Даніїла Соломахи та Руслана Ковтка, які, згідно з обвинувальним актом, будучи футболістами-професіоналами ПАТ «Футбольний клуб «Металіст», з метою власного збагачення умисними діями забезпечили програш своїй команді. Ідеться про поєдинок з ФК «Волинь», який відбувся у серпні 2015 року в рамках чемпіонату України U-21 (серед гравців, не старших 21 року).
Відповідну «пропозицію» хлопцям зробив їхній одноклубник. За програш команди в цьому матчі вони отримали понад 100 тисяч гривень на двох. У ЗМІ також оприлюднювалась інформація, що за один з матчів з фіксованим результатом гравці «Металісту U-21» отримували від 8 до 20 тисяч доларів США.
Умисні дії Соломахи і Ковтка було кваліфіковано за статтею 354 ч. 4 Кримінального кодексу (підкуп працівника підприємства, установи чи організації). Під час досудового провадження між обвинуваченими та процесуальним прокурором було укладено угоду про визнання винуватості. В результаті, з урахуванням наявності пом'якшувальних обставин (щирого каяття, активного сприяння у розкритті злочину, скоєння злочину вперше), кожному з двох футболістів буде призначено штраф у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень.
Звісно, покарання у 8,5 тисячі гривень на тлі хабара у розмірі в 50 тисяч гривень виглядає несерйозно. Проте головний редактор журналу «Футбол» та заступник голови Комітету з етики та чесної гри ФФУ Артем Франков радить звернути увагу на укладення футболістами угоди зі слідством. «Питання не лише в тому, що вони визнали свою провину, – зазначає він у розмові з «Главкомом», – а й у тому, що вони надали слідству необхідну інформацію. Дрібні виконавці не дуже цікавлять – важливо вийти на організаторів таких матчів. Бити треба вже в ті точки, після яких руйнується вся система проведення договірних матчів, для організації яких потрібно мати відповідні зв'язки, досвід, знати технологію процесу».
Принадність «договірняків»
Прикладів футбольних матчів, які підпадають під підозру у спланованому результаті, в Україні можна навести багато.
У 2013 році договірним було визнано скандальний матч «Металіст» – «Карпати», який відбувся в рамках 26-го чемпіонату України в Харкові у квітні 2008-го та звершився перемогою господарів із рахунком 4:0.
У липні 2015 року УЄФА прямо вказав ФФУ на 12 матчів за участю донецького «Олімпіка», що перебували під підозрою як договірні.
У вересні 2015-го ФФУ визнала одразу п'ять матчів договірними: матч чемпіонату першої ліги 16 листопала 2014 року між ФК «Нива» (Тернопоіль) і ФК «Тернопіль» (Тернопіль), матчі чемпіонату України і молодіжної першості (U-21) 7 березня 2015 року між командами ФК «Карпати» (Львів) та ФК «Олімпік» (Донецьк) і 24 квітня 2015 року між командами ФК «Олімпік» (Донецьк) та ФК «Динамо» (Київ).
У травні 2015 року голова Комітету з етики та чесної гри Ігор Кочетов заявляє про потрапляння під підозру комітету чотирьох ігор за участю ужгородської «Говерли»: проти «Динамо», «Карпат», «Зорі» та «Олександрії».
У серпні 2016-го вже Печерський районний суд видав ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів при проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні за фактами скоєння футболістами – професіоналами ФК «Говерла» з метою неправомірної вигоди дій, які вплинули на результат офіційного матчу української Прем'єр-ліги сезону 2015/2016 між футбольними клубами «Говерла» й «Зоря».
З іншої ухвали суду зрозуміло, що Генпрокуратура підозрює 12 футболістів молодіжних команд U-21 і U-19 луганської «Зорі» в отриманні хабарів…
Спортивний оглядач Олександр Ушаков у розмові з «Главкомом» зазначає, що ще кілька років тому явище договірних матчів не було таким поширеним. «До 2014 року в нашому футболі не було аж надто особливої проблеми із договірними матчами, – вважає він. – Так, були домовленості між футболістами, керівниками клубів, була робота з суддями – це відомі факти. Але після 2014 року кількість договірних матчів збільшилась, бо в українському футболі поменшало грошей. Фактично люди таким чином заробляють собі на клуб, на життя. Є випадки, коли люди з клубів заробляють собі гроші, програючи матчі».
Артем Франков також пояснює особливу принадність договірних матчів тим, що організувати їх можна в однобічному порядку. Так, раніше дві команди могли домовитися між собою, якщо якійсь з них потрібні були очки. Але після того, як почав стрімко розвиватися бізнес онлайн-ставок, у футбольних менеджерів з'явилася можливість не залучати суперника. «Ти поставив проти себе і пропускаєш м'ячі, а суперник хай собі грає у свій футбол, – пояснює заступник голови Комітету з питань етики та чесної гри ФФУ.
– Кожен неприродній рахунок викликає підозру. Його, звісно, може бути досягнуто звичайним ігровим шляхом. Та такі матчі треба перевіряти. Якщо ми бачимо десь рахунок 0:10, треба дивитися розмір ставок».
За словами Франкова, протягом останніх двох років Комітет з питань етики та чесної гри видав висновки щодо восьми матчів, передав їх до Контрольно-дисциплінарного комітету Федерації футболу, щодо частини з них було прийнято подальші рішення.
«Щоправда, доки тривало слідство, – додає Франков, – подекуди команда встигала повністю змінитися: причому, мінялись не лише гравці, а й тренери та навіть власники клубу». Так, у грудні 2015 року Контрольно-дисциплінарний комітет ФФУ виніс покарання ФК «Миколаїв» за участь у договірних матчах – штраф у розмірі 200 тисяч гривень та позбавлення трьох очок у сезоні 2015/2016. Та головний спонсор клубу Сергій Кантор пізніше повідомив, що не має наміру розбиратися у фінансових порушеннях колишнього менеджменту клубу.
«Плюсом є те, що самі клуби почали активно шерстити свої лави, виявляти тих, хто бере участь у договірних матчах, та позбавлятися цих людей: це стосується справ і «Металіста», і луганської «Зорі», і донецького «Олімпіка», – розповідає Франков. – Можу зазначити, що завдяки спільним діям Комітету з етики і чесної гри ФФУ, стабільній роботі служби розслідувань, зусиллям клубів ми відзначаємося на міжнародному рівні дуже позитивно. За той самий час у Європі розкрили, здається, лише три договірних матчі, і зовсім не тому, що вони не грають договірні матчі, а тому що розкрити їх досить складно».
Протягом багатьох років у цьому аспекті, визнають спортивні оглядачі, в Україні взагалі майже не проводилось жодних розслідувань. Так, у листопаді 2014 року у другій українській лізі вибухнув скандал – команда з Нової Каховки «Енергія» підозрювалась у «зливі» матчу лідеру турніру столичної «Оболоні-Бровар». Експерти називали цей поєдинок плювком в обличчя всім, хто пов'язаний чи цікавиться українським футболом, зазначаючи, що гості робили все, щоб футболісти «Оболоні» забивали. Результат: 5:1 на користь «Оболоні». Крапку мали право поставити Федерація футболу та Професійна футбольна ліга України, проте попередній склад Комітету з етики та чесної гри ФФУ відмовився її розслідувати.
Привід для розслідування – аномальні ставки
Завдання Комітету з етики та чесної гри ФФУ – виявити договірний матч, провести своє розслідування, зібрати докази нечесної гри і з вимогою покарання вийти на Контрольно-дисциплінарний комітет ФФУ. Аномальні ставки – це найпоширеніший на сьогодні привід розпочати розслідування. Коли, наприклад, обсяг ставок на матчі юнацьких команд на чемпіонаті України перевищує 100 тисяч доларів. У такому випадку, як запевняють у Комітеті з етики та чесної гри, з упевненістю на 99% можна говорити про те, що з даним матчем щось нечисто.
Букмекерство в Україні заборонене з 2009-го. Та, незважаючи на заборону, у нас працюють компанії, що приймають нелегальні ставки на результати спортивних подій – вони діють поза правовим полем і не платять податків. Частина «прикривається» ліцензією «Українська національна лотерея». Тільки у вересні цього року СБУ заявила про ліквідацію найбільшої в Україні букмекерської контори (оприлюднені правоохоронцями фото вказували на «Фаворит», яка, ймовірно, діяла як лотерея «ТОТО»). Також ставки і на українські матчі можна робити через інтернет на спеціальних сайтах.
Ще цікава деталь: в Україні діє ТОВ «Парі-матч», яке, згідно з інформацією на офіційному сайті, займається меценатськими та соціальними спортивними проектами, формуванням культури спортивного вболівання, а також веде активну законодавчу роботу з легалізації букмекерської діяльності в країні. Паралельно з цим є сервіс з аналогічною символікою та назвою – «Парі-матч», який уже позиціонується як найкраща букмекерська контора та зареєстрований на острові Кюрасао.
«Говорити про кількість договірних матчів в Україні складно, – висловлює свою думку Олександр Ушаков. – Адже це краще за все оцінюється за ставками, а вони частіше робляться не у наших букмекерських контрах, а в Азії. Там більше грають, тому й більше грошей».
У комітеті звертають увагу не лише на обсяг ставок, а ще й на їхній характер: чи є вони нестандартними? «Ставка на те, що в матчі буде забито понад 6 із половиною м'ячів (ставка зіграє лише в тому випадку, коли буде забито більше 6 м'ячів.), чи коли заходить онлайн-ставка на 88-й хвилині матчу на те, що точно буде забито гол, при чому на це ставиться велика сума грошей, а цей гол справді забивається», – наводить приклади Франков.
На наступному етапі комітет встановлює відповідність ставок перебігу дій на полі, а експерти продивляються матч на наявність ознак неприродності дій учасників футбольного матчу: не тільки футболістів, а й арбітра. Далі проводиться опитування всіх учасників. І матеріали передаються в Контрольно-дисциплінарний комітет ФФУ і правоохоронним органам, які вже можуть довести справу до суду, а не тільки до грошових штрафів.
Мільярдні обороти на матчах
Найчастіше для організації договірних матчів використовують юнацькі (U-19) та молодіжні (U-21) команди, оскільки до їхніх ігор прикуто менше загальної уваги. Така практика поширена і у Європі. За словами Франкова, у сумі по всіх дивізіонах у Європі таких матчів можна нарахувати до 15 на рік.
Обороти, за словами Артема Франкова, навіть на юнацьких матчах сягають мільярдів доларів. «Не так важливий матч, – пояснює він.
– Важливо, щоб на нього приймали ставки. А букмекери всього світу, конкуруючи один з одним, надають гравцям усе нові й нові можливості. Мафії, яка займається цими справами, взагалі байдуже, хто із ким грає: чи це буде чемпіонат Сингапуру, чи юнацька першість України».
Експерт також нагадує, що найгучніші футбольні розслідування останніх років – в Італії, Польщі, Чехії
– було проведено силами правоохоронців цих країн. «У нас поліція просувається потроху в цьому плані, проявляє певну зацікавленість, – каже головний редактор журналу «Футбол», – але цього недостатньо. Вона повинна і самостійно включатися в ці справи. Бо має для розслідування більше сил і засобів, ніж ФФУ. Комітет не може допитати людину, прослухати її телефон, визначити її IP-адресу, влаштувати стеження».
Футбольні функціонери України покладають сподівання на підписання вже найближчим часом угоди між Українською прем'єр-лігою та організацією Federbet, що займається моніторингом і виявленням потенційно договірних матчів у міжнародному футболі.
В УПЛ прогнозують, що підписання, яке дасть новий поштовх боротьбі з договірними матчами в Україні, відбудеться максимум до кінця наступного тижня".
