Тема: традиції. Найцікавіше від UkrMedia

Свято прозване «вітряком», тому що за напрямком вітрів у цей день судять про майбутню погоду і врожайність.

В це народне свято господині прикрашають будинки віночками з березових гілочок, а до обіду обов’язково печуть коровай.

В Устинів день люди спостерігають за вітром і сонцем, за якими судять про врожайність конопель, жита і льону.

Інша назва свята Веремій-розпрягальник. Назву «бобівник» свято отримало за те, що в цей день заведено саджати боби, а другу – за те, що якраз закінчувався посів, який розпочався місяцем раніше.

Вважається, що в цей день плазуни влаштовують весілля. Звідси і пішла народна назва дня «зміїне свято».

В цей день повсюдно худобу для плодючості підгодовували пічним хлібом.

У цей день заведено молитися святому Микиті про захист маленьких гусенят від хижих птахів і звірів.

У цей день забороняється виносити сміття з хати в прямому і переносному сенсі.

Корополовом свято прозвали за те, що зловити коропа в цей день означало удачу.

Назву «Медяні роси» свято отримало за те, що нерідко ранкові опади у цей день бувають солодкими, з медовим присмаком.

В народне свято Василіск не прийнято працювати на землі, інакше виросте лише бур’ян, полин та волошки.

Святого мученика Феодота в народі прозвали Федотом, а день його пам’яті вважали сприятливим часом для посіву вівса.

Назву «Свистунія» свято отримало із-за вітрів, які свистять в цей період.

Преподобного Феодора Освяченого в народі вважають покровителем жита – хлібного зерна. Тому будь-яку роботу на землі починають з молитовного звернення до святого.

У народі Пахома прозвали Теплим, або Бокигрієм, тому що з його свята встановлювалося справжнє тепло.