Підсумки подій в Україні за 16 липня. Підсумки дня від керівника Центру військово-політичних досліджень Дмитра Тимчука.

Брати і сестри, за підсумками 16 липня.

З поганого:

1. Сьогодні у зоні АТО йдуть важкі бої - біля н.п. Амвросіївка, Маринівка, Ізварине та інших населених пунктів.

У РНБО сьогодні заявили, що жодне місто, яке раніше було звільнено від терористів, українськими військовими не залишено. «Ні на метр наші військові не відійшли» - сказав з цього приводу спікер інформцентру РНБО О.Лисенка.

Від себе додамо, що саме гостре протистояння сьогодні - це прикордонна територія. Росія допомагає терористам зі свого боку як може - і зброєю, та особовим складом, і обстрілами із власної території. Путін знає, якщо «наземний зв'язок» бойовиків з Росією припиниться , то кінець конфлікту в Донбасі. Він намагатиметься не допустити цього за будь яку ціну.

2. Нас, групу «ІО» дуже насторожує нова фаза прихованого військового вторгнення Росії в Україну. Хоча, здавалося б, 300 військовослужбовців РФ, яких ми нарахували сьогодні - це ніби небагато.

Але реально саме вони знову стають кістяком терористичних груп, і саме професіоналізм російських військових - це те, за рахунок чого триває нинішня донбаська м'ясорубка. Місцеві «ополченці» - в основному криміналітет, наркомани та інший маргінес - серйозна техніка і озброєння, що йдуть з Росії, застосовувати просто не змогли б. Це зрозуміло і Кремлю, тому він кидає в Донбас своїх військових.

На початку квітня ми, група «ІО», повідомляли про вхід російських ДРГ в Донбас (до слова, тоді вистачило скептиків, затято не вірили в факт цього вторгнення). Через кілька днів ми отримали Слов'янськ. На початку травня військовослужбовці РФ зникли - їх замінили найманці. У новому появі російських солдатушек ми нічого доброго не бачимо.

... До слова, Росія так і не пояснила факти повернення в РФ з України трупів своїх солдатів. Наприклад, з 45-го полку спецназу ВДВ. Хотілося б почути версії від Кисельова.

3. У Луганську терористи організовують позиції в житлових кварталах. Тактика, їм властива, - прикриватися щитом з мирного населення.

І ця тактика спрацьовує. Проведення операцій з мінімальною загрозою для життя населення в таких умовах - це головний біль сил АТО. У терористів все як і раніше, як заповідав Володимир Володимирович: діяти за спинами жінок, дітей і старих. Вважаю, предки Путіна крутяться в гробах зі швидкістю вентилятора від сорому за свого талановитого нащадка.

З хорошого:

1. За добу військова авіація здійснила 29 вильотів. Весь день наносилися авіаудари по позиціях бойовиків, доставлялися гуманітарні вантажі, проводилися пошуково-рятувальні дії.

Кожен виліт бойового літака - це ще один крок до повного очищення Донбасу. Кожен виліт транспортної авіації - це врятовані життя і допомога мирному населенню.

Нехай же, як кажуть авіатори, кількість вильотів дорівнює кількості посадок.

2. Президент України П.Порошенко підписав закон про надання учасникам АТО статусу учасників бойових дій.

Це - найменше з того, чим Україна зобов'язана своїм героям. Але саме ця тема цілком виправдано викликала довгий час резонанс в українському суспільстві. Справедливість восторжествувала.

Закон делегує Кабміну повноваження з визначення порядку надання статусу учасника бойових дій тим, хто воює в Донбасі. Будемо сподіватися, що розроблений урядом механізм не дозволить давати такий статус безлічі військових чиновників, які на пару-трійку днів кинулися в штаб АТО у відрядження.

3. Лідер кримськотатарського народу М. Джемілєв сьогодні повідомив, що прокуратура Туреччини почала розслідування за фактом порушення турецьким круїзним лайнером заборони України на захід до портів окупованого Криму.

Це було б дуже правильним і логічним ходом турецької влади. Туреччина, що має серйозну діаспору кримських татар, сьогодні є природним союзником України. Саме так ми сприймаємо цю державу. Будь-який крок турків, який виглядає як зрада, буде болісно сприйматися українцями. Віримо, що Анкара все ж на нашому боці.

Але і з нашого боку є зобов'язання перед кримськими татарами, як і перед нашими співгромадянами в Криму. Не будемо ж забувати про це.