За час проведення АТО медикам Харківського військового госпіталю вдалося врятувати понад 600 українських силовиків.З того світу витягають, оперуючи ночі безперервно, і бійці повертаються до життя після важких поранень.
У медустанові кажуть, що до них потрапляють, переважно, з важкими пораненнями і травмами. «Наприклад, у понеділок до нас привезли 40 осіб, а всього в стінах госпіталю зараз перебувають близько сотні хлопців, - розповідає заступник начальника ВМКЦ Північного регіону Микола Карпенко. - Це люди з пораненнями легенів, черевної порожнини, очей і кінцівок, причому, як правило, у них пошкоджено відразу декілька частин тіла».
З 500 діючих співробітників вже близько 350 по ротації побували в Донецькій і Луганській областях. Як запевнив нас заступник начальника медустанови, за час проведення АТО тут не змогли врятувати життя лише двох осіб.
Незважаючи на те, що робочий день офіційно починається о 8:30, вже о 7:30 весь персонал госпіталю в зборі. «Майже всі операції - позапланові, і буває, що починає їх одна бригада, а закінчує - інша, адже затягнутися одна операція може на 5-6 годин. В інший же час лікарі зайняті перев'язками, які тут роблять постійно», - говорить Карпенко.
Що стосується поранених, то, за словами психолога госпіталю Павла Базіля, вони повертають їх до життя не тільки у фізичному плані. Так, правоохоронці, які брали участь у протистояннях на Майдані, не вірять, що їх визнали повноцінними членами суспільства.
«Приблизно 3-4 дні ми переконуємо їх у тому, що вони потрібні державі, а на 6-7-й день вони вже рвуться назад, у зону АТО, до друзів, - каже Базіль. - Відчувається, що вони дуже агресивно налаштовані проти людей, які в них стріляють. Цю агресію ми намагаємося переводити в правильне русло».
За словами психолога, найважче бійці переживають поранення кінцівок. «Одному хлопцеві дивом зберегли руку, але рухати нею він не міг. Волонтери-психологи зуміли повернути віру хлопця в себе і в те, що він зможе користуватися рукою», - згадує Павло Базіль.
У Харківському військовому госпіталі пацієнти надовго не затримуються. Тут їм надають допомогу, а на реабілітацію відправляють в інші міста.
У добровольця Костянтина Пенделєєва осколковий перелом коліна, після того як у нього влучили дві кулі під час бою в Лисичанську. Лікарі кажуть, що на лікування та реабілітацію бійця піде не менше півроку, але сам хлопець запевняє, що готовий повернутися в стрій за першим наказом. Костянтин зізнається, що найбільше в госпіталі його вражає обсяг роботи, який випадає на плечі медсестер.
«Деякі можуть не спати цілодобово, працюють по кілька днів поспіль, при цьому намагаються і нас морально підтримувати, - ділиться спостереженнями боєць. - При цьому їхню працю, як мені здається, ніхто не помічає, а вони ж роблять величезний внесок у нашу спільну справу».
ВОЛОНТЕРИ ЗІБРАЛИ НА ПОТРЕБИ ГОСПІТАЛЮ 1,6 МЛН ГРН
Повертати поранених до життя допомагають волонтери. За словами заступника начальника госпіталю Миколи Карпенка, вони вже задіяли багатьох студентів-медиків, а деякі добровольці допомагають бійцям і фінансово: за час АТО на потреби госпіталю як благодійний внесок передали 1,6 млн грн. До речі, пораненим можна передавати воду, фрукти й солодощі, а ось швидкопсувні продукти в госпіталі не візьмуть.
