В історії під назвою АТО розгорілася справжня драма, за якою вже спостерігає вся країна. У головній ролі три бригади Збройних сил України: 79-а аеромобільна з Миколаєва, 72-я Білоцерківська мотострілецька і 28-я гвардійська механізована з Одеси. 11 днів хлопці знаходяться біля російсько-українського кордону і з останніх сил утримують позиції. Закінчився провіант, боєприпаси закінчуються, а рахунок пораненим і вбитим йде на сотні.
"Патрони закінчуються"
Про те, що три українські бригади потрапили в пастку, стало відомо тиждень тому. Тоді по інтернету поповзли чутки, що поблизу селищ Маринівка і Дяково українська армія веде запеклі бої. Якщо в перші дні наших солдатів обстрілювали виключно з території Донецької і Луганської областей, підконтрольних тирористам, то останні кілька днів почали стріляти з кордону РФ.
- Тримаємося з останніх сил. По нас стріляють з усіх боків артилерією, "Градами". Голову підняти не можна, - розповідає Сергій, який вже другий тиждень перебуває в оточенні. - Скільки протримаємося? Від сили два дні. Їсти нічого, патрони закінчуються. Та й хлопців з кожним днем все менше. Сподіваюся, вашу газету шанують чиновники, зроблять хоч щось.
У середу ситуація ускладнилася - кільце стало стискатися. Одному офіцеру дивом вдалося вивезти понад 70 поранених, не дочекавшись рішення командування. Інші теж спробували прорватися, але попали в засідку...
"Стояти до останнього солдата"
Бійці, в основному з Одеси, Білої Церкви, продовжують тримати оборону між Мариновкой і Дяково. У середу ввечері хлопці виходили на зв'язок, але в четвер додзвонитися до них було неможливо. Родичі намагаються не думати про гірше.
- Вони живі! Я відчуваю! Просто телефони бояться включати. Противник може наводити ракети за сигналами мобільного, - запевняла нас мама одного з солдатів.
Мати бійця 28-ї бригади Валентина Миколаївна стверджує, що в одеситів також був шанс залишити зону обстрілу, але командир наказав стояти до останнього.
- Вони могли спробувати, могли, але коли зібралися йти на прорив, командир почав стріляти в повітря з автомата. Кричить, мовляв, якщо хтось рушить, розстріляє на місці, - витираючи сльози, каже жінка. - Вони ж там такі молоді, адже це не кіно "300 спартанців", це життя. Їх і так залишилося кілька десятків. Чому їм не допомагають? За що кинули помирати?
У командуванні АТО говорити про кількість постраждалих не хочуть, Мовляв, ситуація дійсно складна, хлопці в оточенні, відступати їм нікуди. Але командири думають, як допомогти.
- У середу в сектор "Д" (від назви населених пунктів Дьяков, Должанський) до Мариновкі були відправлені винищувачі Су-25. Вони відпрацювали ракетами, тим самим дали військовим хоч трохи перепочити, - розповідає військовий експерт Олексій Арестович. - Але з 4 крилатих машин до аеродрому долетіли тільки дві. Два літаки були підбиті. Донині не ясно, що з пілотами. Пропали...
Вислати допомогу неможливо
Журналіст Юрій Бутусов назвав вельми тривожні цифри: на ранок середи в секторі "Д" загинули більше 60 бійців, близько 400 поранено. Всі телефони військових, якими володіє редакція, мовчать. У свою чергу сайт терористів ДНР видав повідомлення про повне знищення 79-ї бригади. Правда, до здачі номера офіційно цю інформацію ніхто не підтвердив.
Що ж сталося в секторі "Д" і чому армійцям так і не прийшла допомога? За словами військових експертів, солдати стали жертвами прорахунків стратегів.
- Хлопці зайняли оборону на вузькому коридорі між кордоном і територією, підконтрольної терористами ДНР - від Мариновки до Краснопартизанска. Головне завдання - відрізати противника від кордону з Росією, - каже підполковник у відставці Геннадій Шульга. - Перший час армійці виконували завдання. Але наші стратеги прорахувалися: вони не подумали, що вогонь по бригадам почнуть вести з тилу. Стріляти у відповідь нашим категорично заборонено, там російський кордон.
За словами експерта, вислати допомогу практично неможливо:
- З одного боку військовим заважає вигин кордону, з іншого - 300-метрова гора Савур-Могила, на якій зміцнилися сили терористів ДНР. Наведу приклад: саме тут у часи ВВВ був розміщений спостережний пункт німецької армії. Три місяці йшли запеклі бої. Прорив цієї точки коштував радянської армії сотень тисяч життів.
За словами експерта, надії все ж є. Армійці ведуть бої за Свердловськ і вже готові вийти у Зеленопольє. Якщо це вийде, оточені бригади зможуть вирватися.
