За останню добу відзначається продовження ескалації конфлікту в Україні, при активному сприянні Російської Федерацією. З Росії на українську територію продовжується перекидання техніки і живої сили супротивника для посилення терористичних груп на Донбасі.
Вчора на пп. Ізварине прибула місія ОБСЄ, на жаль, вона локально лише спостерігає за цією ділянкою кордону, в той час як активне перекидання підкріплення бойовикам проходить трохи вище через селища Північний, Поповка, Великий Суходіл. Всі три напрямки використовуваних маршрутів сходяться на одній дорозі і проходять через район шахти Суходільська-Східна, заходячи безпосередньо в р. Суходільськ (Краснодонський район), де за ул.Шоссейной виходять на трасу М04. Чергова така колона бронетехніки РФ, яка зайшла в ніч на 31 липня, перегруповуються з раніше зайшла технікою для нанесення контрудару по силам АТО, зокрема з батальйону «Донбас». На сьогоднішній день чітко проглядається три варіанти можливих напрямків контрударів терористів :
1) На Фащеевском напрямку:
противник може зробити спробу удару по силам АТО які підуть з Дебальцевого на Червоний Промінь.
2) Проводиться збір сил в Брянці, ймовірно для заходу в тил українським військам, які намагаються звільнити Первомайськ.
3) Нанесення удару з Брянки ипроход на Дебальцеве. При якому вони спробують розсікти сили АТО на південну групу, яка йде на Шахтарськ і північну, звільняє Первомайськ.
Ми вже маємо негативний досвід безпечності в захисті своїх тилів в Амвросіївці і Савур-Могилі, який варто враховувати для недопущення нових помилок.
За минулу добу бойовики продовжили обстріли позицій українських силовиків в районі Савур-Могили і Успенки. В Амвросіївці, як ми і попереджали, орки ДНР вели себе настільки вільно, що завдали чергові втрати силам АТО і гос.погранслужбі.
Спробуємо пояснити, що відбувається.
Розслабившись від рапортів про "блискучі перемоги" на південно-сході Донецька пильність сил АТО була розсіяна. В цей час терористи використовують тактику партизанської боротьби, пропускаючи крізь себе сили АТО і починаючи діяти у них в тилу. Приблизно це і сталося в Амвросіївці вночі. Коли на наших картах ми не вносили Амвросіївку в зону контролю АТО, то як раз мали на увазі саме це.
У той час як наші сили звільнили Новий Світ і продовжили наступ на Донецьк з півдня, отак одразу взяли Илловайск і, не закріпившись, пішли далі з Південно-сходу, а також проскочили Мар'їнку і пішли на Донецьк з Південно-заходу, в тилу у них залишилися великі групи терористів. Так як тили забезпечувати було нікому і загони територіальної оборони також вирішили взяти ініціативу в свої руки, то українські сили відразу отримали удар в районі Василівки. Удар був нанесений з боку села Мокроеланчик, яке вважалося вільним. Приблизно аналогічна ситуація сталася і на Савур-Могилі. Взяли висоту, закріпилися, Сніжне не звільнили, але пішли на Ровеньки та Свердловськ.
А в цей час, терористи продовжують проводити перекидання військ в район Дяково з Ровеньок. Зрозуміло, що треба рубати коридор до хлопців в Краснопартизанске, але вони там вже навчені гірким досвідом обстрілу з Градів і сидять окопавшись у землі. Зате рух у вказану сторону дозволило терористам наносити удари зі Сніжного на Савур-Могилі і ледь не призвело до сумних наслідків. Виникає питання, чому не забезпечуються тили групи військ на Савур-Могилі? Або ми знову тягнемо «кишку» в бік Ізварине та чекаємо нових котлів?
Тепер поговоримо про Шахтарськ і трасі Н21. Станом на ранок 1 серпня, траса була ще не перекрита. Терористи проводили накопичення сил в Зугресі, з метою забезпечення контролю за трасою. У Зугрес приїхало дуже багато техніки, особливо РСЗВ. Наші війська, зрозумівши, що удар з боку траси не можливий, пішли на Шахтарськ з боку Розсипного. І ось тут питання, чому наступ йде тільки в бік Шахтарська, а про Зугрес забувають? Чекають чергового удару в спину?
Продовжується накопичення бойовиків вздовж траси М04 (Краснодон, Молодогвардійськ, Новоанновка, Новосвітлівка). Також бойовики чекають прихода наших сил з боку Вільхової. Нібито підуть на Ізварине. Таким чином угруповання військ в районі Лутугине вже майже відрізана від основних сил. Будемо сподіватися, що нашим військам вдасться завершити оточення Луганська з східної сторони і зробити коридор для даної групи. В іншому випадку, може повториться історія з Краснопартизанском.
По північному напрямку Донецька сили АТО звільнили Авдіївку і почали звільнення Ясинувату. Таким чином, повне оточення Горлівки наближається до кінця і в світлі цього варто чекати контрударів терористів з Донецька за вказаним напрямом, а також прориву з Горлівки через Пантелеймоновку.
Тепер поговоримо трохи про зовнішні загрози. Кількість військ РФ на кордоні з Україною збільшується, при цьому, в разі ударів з боку РФ, вони, найімовірніше, будуть нанесені в районі Харьковсой та Сумської області.
Зокрема цікаво, що за минулу добу в лісах під містом Королевец (Сумська обл.) була знайдена машина, набита зброєю і боєприпасами. Можливо, це сліди підготовки диверсійних груп для роботи в даному напрямку.
Не слід забувати і про велике скупчення сил в Ростовській області, а також на плацдармі підступів до материка з боку окупованого Криму. Радує тільки одне, для накопичення власних сил, РФ знімає підрозділи і частини з інших напрямків, а це говорить про те що і у Росії з боєздатною армією великі проблеми. А значить, якщо війська і ввійдуть, то довго протриматися вони не зможуть, їх ресурси вкрай обмежені. Крім того, варто зазначити, що українські збройні сили за 4 місяці війни отримали більше досвіду ніж РФ за десяток років війни в Чечні. Чому? Так адже у чеченців не було танків, ППО тощо І якщо українська армія в таких умовах за 4 місяці вже починає брати ситуацію під свій контроль, то це дорогого коштує і відкрита конфронтація у війні з Росією не здасться останньої легкою прогулянкою...
