Ситуація АТО в Україні. Підсумки на 18 серпня 2014

За минулі вихідні зафіксовано початок активних дій диверсійних груп терористів в тилах українських сил. Так, в ніч з п'ятниці на суботу стався локальний бій поблизу села Маяки (в Слов'янському районі Донецької області). Також слід звернути увагу на можливі неприємні сюрпризи з боку селища Андріївка в бік висоти Карачун. Крім того, селище Щурово і Святогірськ з його підземними катакомбами також найімовірніше не до кінця зачищені, що може призвести до нових випадків прояву активності бойовиків.

Аналогічна ситуація і в районі Дебальцеве. Група українських силовиків, яка веде наступ на Красний Луч з північного-заходу, а також проводить удар по угруповання бойовиків в Алчевську-Перевальську через Малоивановку і Зоринськ, отримала в своєму тилу несподівану активність терористів в районі населеного пункту Чорнухине. На це ми також звертали увагу у зведенні за 15.08.14. Такий збіг подій змусило кинути частину сил АТО на рішення даної проблеми, що, в свою чергу, призвело до зниження активності дій силовиків за напрямами, які вказані вище.

Що стосується Горлівки, то, пройшовши Ольховатку і Булавинське, сили АТО вперлися в східні околиці Єнакієво. Тут слід зазначити, що вказаний район являє собою два міста-сателіта Горлівка і Єнакієве, в яких терористичні групи і незаконні збройні формування створили мережу укріпрайонів. Також тут присутні деякі водні перешкоди, що ускладнює просування сил. Найімовірніше, саме з цієї причини силами АТО зроблений випад в південному напрямку на Жданівку. З приводу звільнення цього населеного пункту поки інформація не зовсім точна, оскільки існує декілька думок про його звільнення. Але судячи з того, як активно бойовики почали залишати Горлівку, що особливо стало помітно ближче до вечора неділі, ситуація в Ждановці вийшла з-під їх контролю.

Таким чином, зашморг на шиї групи Безлера (позивний Біс) починає повільно затягуватися. Але слід пам'ятати, що залишаються деякі грунтові дороги, по яких можливий вихід бойовиків як в Донецьк, так і в Світлодарськ.

Враховуючи успішні дії української артилерії і авіації, ймовірність контрударів терористів в напрямку Дебальцеве та Артемівська прагне до нуля. Сил у бойовиків вже явно не вистачить. Спроба нанести удар в район Пантелеймоновки з метою розблокування іншого шляху на Донецьк також стає малоймовірним, з урахуванням наступу сил АТО на Ясинувату, яка перекриває одне з можливих напрямів такого удару.

Первомайськ продовжують контролювати терористи, правда, силами АТО вже досягнутий певний успіх з північного напрямку, де вони підходять все ближче до цього населеного пункту. Це змушує бойовиків відтягуватися до Стаханова і далі на Алчевськ - Перевальськ, хоча роблять вони це з небажанням, намагаючись контратакувати в напрямку на Попасну.

Що стосується Луганська, то тут тривають бої на півночі міста, а також почалися активні дії з боку південного напрямку. Після перекриття траси М04, сили АТО намагаються увійти в південні райони міста. Противник ж, розуміючи, що втрата контролю над шляхами сполучення з РФ наближає неминучий кінець, намагається контратакувати для розблокування даного напрямку. Тут можна очікувати активних дій з боку Краснодона Суходільська.

Ряд повідомлень про передислокацію сил та переміщення деяких колон бронетехніки терористів в бік Ізварине наштовхує на думку про багатоходової грі з "білими троянськими кіньми", що стоять на кордоні в даному пункті пропуску. Цікаво, що за останні місяці бойовиками використовувалася тактика замилювання очей, коли вони навмисно провокували відволікання уваги на переміщення своїх танків і бронетехніки в одних районах, а тим часом прихована перекидання проводилася за іншими напрямами. Враховуючи цей факт, можна припустити, що напівпорожні фури після їх успішного огляду представниками Червоного Хреста на кордоні пройдуть в глиб районів, контрольованих терористами. І вже там відбудеться завантаження заздалегідь перекинутої путівцями російської техніки, зброєю і боєприпасами, для їх прихованої транспортування в Донецьк та інші міста, які контролюються бойовиками.

За минулі вихідні нам довелося поспілкуватися з кількома бійцями добровольчих батальйонів, які безпосередньо брали участь у бойових зіткненнях останніх днів під Іловайском та інших районів так званого "сектора Д". Хлопці констатують факт, що в прикордонних районах їм протистоять вже не тільки загони незаконних збройних формувань терористичних груп, але і регулярні сили ЗС РФ, а також фахівці ГРУ ГШ РФ. Це видно за характером злагодженості ведення бою, екіпіровці і ступеня підготовки. Також періодично українські бійці беруть у полон кадрових офіцерів російського спецназу ГРУ. Вогневу підтримку їм надають як з території РФ, так і обстрілюючи з РСЗВ "ГРАД", заведених вже на українську територію.

Тривають провокації та диверсії на території Амвросіївського району, в тилу у сил АТО; також помічені активні дії в районі Новоазовська, але поки для терористів вони закінчуються безрезультатно.

Що стосується Донецька, то позиції сил АТО і терористів за вихідні мало змінилося. Українські сили продовжують спроби наступу з південного сходу через Моспіно, які поки не увінчалися особливо великими досягненнями, але змушують противника перекидати все нові сили з боку Тореза і Сніжного, позбавляючи тим самим його ударної сили в напрямку на Савур-Могилу. Крім того, в місті почали працювати РДГ українських військ.

Вже неодноразово зверталася увага на те, що терористів не можна затискати в кільці і замикати в густонаселених містах. Загнаний в кут щур здатний на більш агресивні і неадекватні дії. Слід неодмінно залишати контрольовані коридори, через які видавлювати бойовиків з населених пунктів і гнати в поля. Чому така тактика до цих пір не використовується, і триває гонитва за окольцеванием районів і створіннями котлів, залишається загадкою.

Обставини втрати літака Міг-29 17.08.14 також залишають багато питань. Питання стоїть в озброєнні, з якого могли збити цей літак. Звучать припущення, що так як збити Міг з "Бук" і ПЗРК дуже складно, то допомогти це зробити могли російські специ з С-300. Але це всього лише припущення, що в даному питанні ми повністю відкриті для дискусії та оцінок нових фактів свідками подій.

Не слід забувати про можливі небезпеки і поза зони АТО. Як по закритих каналах терористів (Zello, інсайдерська інформація), так і у відкритих джерелах циркулює прив'язка до 19-го серпня, на яке готується можлива провокація з боку РФ. Спектр можливих варіантів досить широкий, від проведення широкомасштабних диверсій і терактів до нанесення превентивних ракетних ударів. Ми утримаємося від коментарів, вважаємо, що кожна з версій має право на життя і, більше того, можливість її реалізації залежить лише від безпосередньої команди Кремля. Не слід забувати, що критична маса російських диверсійних груп готова і чекає своєї години в глибоких тилах АТО. В таких умовах наївними виглядають ура-патріотичні прагнення і заклики кинути всі сили на схід. Саме там в разі розтинає удару ЗС РФ у бік Харкова з одночасним виходом з південного напрямку сили АТО з найбільш підготовленими частинами і бійцями, загартовані боями, можуть опинитися в котлі. Паралельний вихід ВС РФ з боку Сумської та Чернігівської області і кидок на Київ не змусять себе довго чекати. Дана версія побічно підтверджується переговорами терористів по каналах Zello, в яких вони заявляють, що їх головне завдання - максимально знесилити і потріпати українські сили, щоб підготувати грунт для дій ЗС РФ.

Ті, хто наївно вірять, що повномасштабної війни з РФ не буде, і конфлікт на сході буде далі горіти, а Росія буде продовжувати терпіти уколи санкцій західних держав, глибоко помиляється. Війни нам не уникнути, можливо, тільки дипломатичними зусиллями і розігруванням подальшого перекриття напрямів підготовки ударів відтягнути її настання, але не уникнути в цілому. Сподіватися на військову допомогу західних країн звичайно можна, але не дуже спокушайтеся, за нас нашу роботу ніхто не зробить. Нам залишається тільки звернутися до досвіду ведення партизанської боротьби і негайно створювати загони, здатні протистояти противнику в глибокому тилу. Росія - це Звір, який сам загнав себе в кут, його сили закінчуються, і тому він вкрай агресивний і непередбачуваний. Його загибель настане дуже скоро, але наше завдання максимально зберегти сили і генофонд нашої нації, так як ми змушені констатувати, що поки ще локальна війна на сході країни з її постійними зрадою з боку вищих чинів спрямована на знищення найбільш активних і пасіонарних сил українського народу, здатних протистояти російській агресії. Це черговий геноцид української нації з боку Російської імперії поневолених народів, який ми повинні запобігти і перемогти. Ми віримо в перемогу і знаємо, що вона не буде легкою, але вона невідворотна...