Судячи за повідомленнями ЗМІ: українські війська переможним маршем почали новий наступ по всіх фронтах АТО. Продовжилося наступ на Жданівку, з метою відрізати сили терористів в Горлівці від Донецька. Почался повторний наступ на Ясинувату. Триває наступ на Луганськ з півдня і півночі. Звільнено Чорнухине!...
Одним словом, громадянин повинен впасти в екстаз, дико радіти і стрибати вище голови, адже все, на перший погляд, дуже райдужно і епічно. Але ми не хочемо розводити киселевщину в ура-патріотичних одязі і розуміємо, що вище голови насправді не стрибнеш, тому будемо говорити без зайвого пафосу, максимально зважено та серйозно.
Давайте зіграємо в вікторину “Що? Де? Коли?". Увага питання знавцям:
За минулу добу відзначається продовження боїв в районі Савур-Могили. Яким чином частини українських військ опинилися в Мануйлівці, за умови, що дещо південніше від неї знаходиться чудовий ландшафтний парк «Донецький кряж», який має 6 на 5 км пересіченій місцевості з зеленкою, де можна заховати кілька батальонно-тактичних груп? Звідки кожну ніч накривають артилерією позиції сил АТО в Мануйлівці? Чому цей заповідник ніхто до кінця не перевірив? А адже там до кордону з агресором лічені кілометри, а якщо врахувати, що Маринівка давно не під контролем українських військових...
Сили АТО намагаються перекрити повідомлення по трасі Н21 в районі Шахтарська.
В районі Молодецького, але поки проблема остаточно не вирішена.
Дійсно триває наступ на Жданівку.
Але при цьому на лівому фланзі наступаючих сил залишається Кіровське, де терористи досить добре укріпились. Варто врахувати, що в Єнакієво відтягнулися частина бойовиків з Горлівки. Крім того, були помічені перекидання техніки в Макіївку і, можливо, далі в Єнакієво, можна очікувати спроби ударів з Єнакієво і Кіровського з метою відсікти групи, яка рухається в Жданівку. Як би ці групи не зустрілися десь у Малоорловке. Тоді буде трохи сумно, оскільки знову хлопцям доведеться воювати в оточенні.
Українські війська увійшли в Ясинувату.
Швидше за все терористи готують контрудар в район Авдіївки, оскільки вже ближче до вечора надійшла інформація про висування техніки в зазначеному напрямку.
Силами АТО вдало проведено наступ на Іловайськ, де юре: місто вважають звільненим, де факто: бої в місті продовжуються.
Оскільки Іловайськ відкриває дорогу до траси Н21, а також в Донецьк з південно-східного напрямку, то в найближчому майбутньому можемо очікувати активності бойовиків в Амвросіївці і Старобешеве, де і так постійно проводяться обстріл позицій наших сил. Швидше за все, будуть напади на блокпости з метою відтягнути частину сил з-під Донецька. Крім того, ми настійно рекомендуємо звернути увагу на зазначену в попередніх випусках шлях Берестове-Старобешеве-Донецьк, який може бути використаний не тільки для виходу з Донецька, але і для перекидання додаткових сил бойовиків з РФ в Донецьк. При чому, це може статися в найближчому майбутньому.
Після деякого затишшя, продовжилося наступ на Перевальськ та Алчевськ.
За наявною інформацією, вже звільнені Зоринськ та Ящикове, бої йдуть в Селезнівці. Якщо врахувати, що нарешті вирішена проблема в Чорнухине, то в принципі, в найближчому майбутньому Первомайско-Стахановське угруповання бойовиків разом з Алчевсько-Перевальським будуть локалізовані. Правда, якщо проблема з Чорнухине вирішена, а не так як в Слов'янську.
Що стосується Луганська.
То тут тривають бої на північних околицях. Українські війська так само увійшли в південні райони міста. Ситуація стала настільки критичною, що бойовикам довелося відтягнути частину сил з Станиці Луганської. Але не варто забувати про можливості контрудару з боку Краснодона з метою розблокування населеного пунка. Тим більше якщо врахувати, що через Суходільськ (Краснодонський район) з боку селищ Поповка і Північний тривають постійні поставки озброєння і живої сили в підтримку бойовикам. Чергову таку перекидання ми знову спостерігали 18 серпня.
Повернемося до Слов'янська.
Звідти все частіше надходять тривожні звістки про активності бойовиків. При цьому вказується на той факт, що дехто з них вже нахабно пересуваються по місту, а силові структури, яким передається інформація про конкретні особистості, ніяк не реагують. Бойовики продовжують обстрілювати гору Карачун. Також активізувалися і в Краснолиманському напрямку. Діють вони в основному ночами, а вдень у відкриту пересуваються по місту. Ми вже писали, що єдиний вихід - це апріорно вважати злочинцями всіх, хто тримав зброю в руках, не маючи на це офіційного дозволу. Потім можна буде розібратися, хто при цьому ще й стріляв, але поки потрібно затримувати всіх. Інакше гобліни з району Святогірська-Слов'янська, можуть посунуть на місто Харків. А як показав наш експеримент, в електричках, які приїжджають в Слов'янськ і їдуть зі Слов'янська ніхто і нікого там не перевіряє. Крім того, дуже формально перевіряються вантажі, які йдуть зі Слов'янська в напрямку Родзинок. Або захопившись проривом на схід українські сили безтурботно забувають, що тили у них не зачищені і це противник вже починає активно використовувати...
Ми звичайно переможемо всі сили "хаосу і руйнування російської імперії зла".
Але хотілося б, що б відповідальні за прийняття рішень керівники операцією враховували вищевикладені аспекти і воювали не за совковим принципом "перемога будь-якою ціною", а за старим принципом традиції військових мистецтв: "мінімум витрат - максимум ураження (для противника)". При плануванні, а також реалізації операцій і бойових дій ефективність і раціональність, а не ефектність і особистий піар керівників повинні стати наріжним каменем усієї АТО, тоді мед перемоги не буде настільки гірким з-за її високої ціни...
