— Володимире Миколайовичу, звідки ноги ростуть у вашої відставки, яку напередодні вчорашнього засідання Кабміну анонсував радник міністра Антон Геращенко (до моменту здачі номера ні він, ні прес- служба КМУ ще не знали, чи звільнений Євдокимов.- Ред.)?
— Мені важко коментувати цю інформацію. Сам про неї дізнався в неділю, 10 серпня, перебуваючи, як завжди, на робочому місці і проводячи заслуховування. Повідомили мої співробітники. Очікував, що міністр запросить порозумітися. Не дочекався. Ну, він міністр. А я його перший заступник, і як виконував свої обов'язки, так виконую. Сам заяв не писав. Які матеріали були направлені в Кабмін і коли, мені невідомо. Просто неприємно. Не за себе- за систему. Що все це так відбувається, ще й виноситься на загальний огляд.
— У міністра до вас були претензії, зауваження?
— Ні. Ні в особистому, ні в службовому плані.
— А версія про те, що вашу відставку нібито посприяв Дмитро Ярош звинуваченнями в причетності до загибелі Сашка Білого (був координатором структур " Правого сектора" на Західній Україні) і нібито вашим наказом затримувати, бити, катувати співробітників міліції і бійців " Правого сектора", які повертаються із зони АТО, має під собою базис?
— Це якесь марення. Відносно Білого, за яким тягнувся цілий шлейф злочинів, вже сто разів було сказано, і відео було- він сам наклав на себе руки. Ми розробили план оперативно-слідчих дій з його затримання та доставку до Києва. Вся процедура була дотримана. Узгоджувалася в прокуратурі, суді. Під кожну спецоперацію, де задіюється " Сокіл ", видається відповідний дозвіл. Такий дозвіл був. План по затриманню і доставці Білого затверджувався мною особисто. Все було детально розписано- за коштами захисту, табельної зброї, учасникам спецоперації. Ніхто не міг припустити, що, незважаючи на законні вимоги, команди, Білий відкриє вогонь на ураження, ранить нашого співробітника і застрелить себе. У житті й не таке буває. Слідство вела прокуратура, до участі в ньому залучалися і цивільні особи з боку Білого. І нехай прокуратура остаточно розставить крапки над « i ». Проводилось також службове розслідування. Жалкую, що Білий загинув. Незважаючи на особистості тих, з ким доводиться боротися, нікому не бажав смерті. Але є закон. Є права міліції, які ми зобов'язані рішуче і твердо використовувати щодо тих, що переступили його. Які можуть бути питання по Білому?
— Споконвічної установки на його ліквідацію не було?
— Ну, природно! Ми ж не злочинці, не кілери. Саме питання виглядає некоректно. Ми не займаємося також політичними вбивствами. Зате Білий за життя посіяв у людей тривогу і страх. У Севастополі кожні 15 хвилин по телебаченню крутили кадри, де він погрожував зброєю, розправою, хапав прокурорських працівників за грудки, що викликало різко негативну реакцію, і не тільки в Криму. Хіба так чинять в цивілізованому суспільстві? Та й масу інших гріхів йому приписували...
— Хотіли затримати Білого, а все закінчилося смертю- це прокол спецгрупи?!
— Передбачити все не можна.
— Але для того ви стратеги і тактики при розробці спецоперації.
— Спецгрупа мала всі підстави застосувати зброю, коли Білий чинив опір і відкрив по ній вогонь. Він же поранив бійця « Сокола ». І той, падаючи, вистрелив по ногах. А Білий, відстрілюючись, наніс два постріли собі. У тій ситуації співробітники діяли професійно.
— З Білим ваша позиція зрозуміла. А що стосується звинувачень у тому, що нібито з вашого наказу співробітників міліції і бійців ПС із зони АТО хапали і катували тут?
— Це теж повна маячня. Задача, яку ставив і ставлю перед кримінальним блоком і міліцією в цілому, полягає в тому, щоб не допустити проникнення із зони АТО злочинних елементів, сепаратистів, терористів, що намагаються привезти зброю, вибухівку для подальшого протиправного використання. Прикладів таких маса. Мною було дано вказівки і щодо створення відповідних постів, і з транспорту, який виїжджає із зони АТО, і завдання перед міліцією поставлені- в кожному місті, кожному населеному пункті виявляти місця перебування таких осіб, тайники зі зброєю, боєприпасами, вибуховими пристроями, вести роботу по їх ранньому виявленню. Всі сили міліції спрямовані на це. Так, не все виходить так, як хотілося б. Але посилений режим контролю дає результати. Ми щодня затримуємо людей з гранатами, вибухівкою, стволами. І нам без різниці, з Правого вони сектора або Лівого, з військових формувань або звідкись ще. Зброя за законом повинна залишатися там, де застосовується- в даному випадку в зоні АТО. А її затримують по шляху в Закарпатті, виявляють в Дніпропетровську, Хмельницькому, інших регіонах. І не тільки бійці ПС її перевозять, а й військовослужбовці Нацгвардії, інших формувань. Заяви Яроша, що міліція когось катує, вибиває свідчення, вимисел.
— Виходить, наклеп звів?
— Не перевіряє він інформацію від підлеглих. Ті доповіли, ніби ми хочемо отримати санкцію на його арешт, обшук. Але ситуація зовсім інакше виглядає. Бійці ПС з Донецької області захопили чоловіка, привезли в розташування оздоровчого центру " Дружба" в Покровському районі Дніпропетровської області, десять днів катували, тримали в підвалі, поламали ребра, пальці і кинули в лікарні. І от коли співробітники карного розшуку та слідства почали перевіряти інформацію, розкрилися ці непорядні факти. Людина була готова підписати будь-які папери, аж до того, що мало не міністр самопроголошеної народної республіки, так як був на волосок від смерті. І коли слідчий виніс постанову про проведення обшуку приміщення, де тримали і піддавали цієї людини тортурам, суд Індустріального району Дніпропетровська відмовив. Потім і прокуратура області відхилила постанову...
— Хто ця людина, якого утримували?
— Житель Донецької області, лікар. Його викрали і привезли до Дніпропетровської області, на базу ПС. І ось після того, як суд і прокуратура взяли свої дивні рішення, підлеглі Яроша накрутили його, ніби копають під нього особисто. Як це розуміти- якщо людину викрадають, ламають ребра, утримують силою, змушують підписувати папери... Може, Ярош переживає, що хтось давав ці команди? Адже хтось повинен відповідати за дії підлеглих, а то і сісти в тюрму! Якби він прийшов до мене, я б розповів, як себе вести в рамках закону, про систему управління та іншому...
— Чому ви взагалі повернулися в МВС, звідки пішли самі і прекрасно почували себе в банківському бізнесі?
— З МВС я йшов двічі, і обидва рази, коли мінялися команди. Службі в міліції віддав 25 років, роботу цю люблю, хоча по суті особистого життя не було, сім'ю і дітей практично не бачив. У банку зовсім інший ритм, і там, ви праві, я відчував себе прекрасно. У мене десятки, сотні учнів в міліції. Але в банк приходили багато з них за порадою- як реформувати міліцію, що треба в ній міняти. І я відповідав: не повторюйте минулих помилок, в міліції треба міняти не кадри, а систему. Інакше все знову буде, як вже було. І ось, знаючи, що я раніше вивчав досвід Польщі, інших країн, знаючи мою принципову позицію, мене буквально за руку привели до Авакова.
— Хто привів? Луценко?
— Ну, це не важливо. Шановані мною люди, генерали. І сказали: " Треба! " Поставив міністру три умови. Перше: не визнаю ніяких партій. Друге: реформи. І готовий, крім обов'язків першого зама, відповідати за їх впровадження в життя. І третя умова: кадрові призначення тільки на конкурсній основі з вивченням думки колективів та громадськості.
— Аваков погодився?
— Так.
— І що? Не заважав вам?
— Ці шість місяців були дуже напруженими. За 14-15 годин щодня без вихідних та свят, робота на знос. Улюблена, прошу зауважити, робота. Розумів, що реформи не можна відкладати на потім. Їх треба починати негайно. Для цього потрібні іноземні менеджери. Знайшов таку людину. Привів до міністра. Йому сподобалася концепція. Потрібні були конкретні кроки. Але, на жаль. Далі благих намірів справа не пішла.
— Що за менеджер, ім'я, статус?
— Дуже обізнана людина. Громадянин України. І патріот. Був готовий кинути престижну роботу за кордоном з окладом в $ 21000 заради нашої спільної справи. Але не вийшло. І я цим дуже стурбований. Люди чекають нове обличчя української міліції. А його немає, бо не змінюється система. Як поламати нинішню, знаю. І люди, яких привів, були готові це робити. Звільнити зараз всіх і звідкись набрати нових- не вихід.
— В Грузії не побоялися!
— І то не відразу, якщо знаєте. У нас треба було негайно приступати до створення нової паралельної системи. І коли вона б з'явилася, після цього ламати стару. А так і нову не створили, і стара лишилася. Ні маршрутної карти, ні пріоритетів, ні цінностей. Ось чого чекає суспільство. А потім і цілі, і мотивація, і терміни. Треба заглянути і в Європейський кодекс поліцейської етики, щось звідти взявши на озброєння. Зрештою, там адже закладено те, що поліція- це цивільні люди.
— Якщо вам доведеться піти, чим займетеся?
— Займуся собою нарешті. І повернуся до спорту. І до англійської. Відпочину.
— На яхті своїй?
— Ви про ту 23- метрову, про яку в інтернеті розповідають?
— Ну так...
— Коли така яхта буде, вас першим на борт запрошу. Немає у мене її і не було. Тільки човен. Гумовий. І на ньому лише пару раз на риболовлю ходив.
