В цей день в селище були стягнуті особовий склад і бронетехніка, передислоковані з позицій на околиці Луганська.
Тут розташовувалися перша танкова бригада, 12-й і 22-й батальйони територіальної оборони. Вогонь вівся прицільно з невеликими перервами протягом кількох годин. Військові припускають, що їх позиції обстрілювалися з російської території, що межує зі Станично-Луганським районом. Велика частина перекинутої в Дмитровку техніки - танки, Бтри, установки «Град» - була знищена. Серед особового складу так само є втрати вбитими і пораненими. Через пожежу у таборі танкістів здетонував боєкомплект в кузовах розбитих вантажівок. За словами місцевих жителів, снаряди рвалися ще близько 12 годин - до чотирьох годин вечора наступного дня. Жертв серед місцевого населення немає, але від розривів постраждали будинки в селищі, загинули кілька телят і коней.
Військові, які пережили той обстріл, кажуть, що таке потужне озброєння противником було застосовано вперше. Деякі з них, вважають, що командування вчинило злочин, стягнувши таку велику кількість сил в один базовий табір і зробивши їх мішенню для ворожої артилерії. Командири так не вважають - списують це на погану координацію і відсутність чітких наказів командування - відходячі частини поверталися в те місце, звідки два місяці тому вийшли на бойові позиції.
У свою чергу, місцеві мешканці досі знаходять на своїх ділянках осколки і снаряди, що не розірвалися, і не вірять, що обстріл більше не повторяться. Військові перегруповуються, відновлюють техніку, яка підлягає відновленню, і готуються до виконання нових завдань.
