17 вересня вранці під Дебальцово зведена група 21 окремої мотострілецької бригади в/ч 12128 (сел. Тоцке 4 Оренбурзької області) потрапила під артилерійський обстріл.
Як пишуть самі російські військові, яких, як ми пам'ятаємо, немає там, де вони є, рано вранці колона з боєприпасами (4 мотострілецька рота і другий взвод роти матеріального забезпечення + рота супроводу висунулася на задану точку. Раптово їх накрили залповими ударами. Рознесли всю колону, в т.ч. 4 Уралу. Більше 20-ти людей розірвало на шматки, і понад 40 поранених, різного ступеня тяжкості.
Кількома днями раніше під такий же вогонь потрапила танкова група з 7 одиниць. Всі танки разом з екіпажами знищені.
Російське командування безумовно постаралося приховати факт загибелі своїх військовослужбовців, а також те, що росіян масово вбивають «славні воїни новоросії».
Разом з тим, схоже, шила в мішках не приховаєш навіть чорних, поліетиленових. Ось що пишуть військові своїм рідним, які вже точно знають де їх чоловіки й сини і якого хрону вони там роблять:
«У Дебальцеве бойовики Новоросії вже не перший раз з артилерії обстрілюють нас. Можна, звичайно, списати втрати на рахунок помилки в розрахунку, але навколо була степ. За минулі кілька днів бойовики - терористи порушили перемир'я більш 40 разів. Вони впритул розстрілюють наші, російські (!) колони, при цьому потребують допомоги в російського уряду у визначенні статусу їх бандитської республіки».
І знаєте, що мені хочеться сказати росіянам? А нічого! Нехай за мене скажуть гармати ДНР і ЛНР, які самі ж росіяни їм і поставили.
Щож, Росія наступила на ті ж граблі, що й Штати з Афганістаном, коли озброїли до зубів бойовиків зовсім не турбувалися інструментами контролю своїх скажених собак. А така собака завжди кусає свого господаря. Завжди.