Батальйон несе службу, забезпечуючи охорону правопорядку в Дебальцеве та його околицях. Знешкоджують диверсантів, втручаються у випадках, коли українські військовослужбовці поводяться всупереч статуту, допомагають жителям, що постраждали від обстрілу.
Всі вони добровольці. Серед них багато колишніх співробітників міліції. Родичі більшості з них не знають, що вони працюють у зоні АТО. Обіцяної ротації все немає, але хлопці готові залишатися тут стільки, скільки буде потрібно. Під час нашої розмови хлопці розповіли про гуманітарну ситуацію в Дебальцеве, про ставлення до них місцевих жителів і дебальцевских міліціонерів, про диверсійні групи, які працюють у місті, про перемир'я і про те, як вчинити з Донбасом, про те, чим відрізняється війна, яку показують по телевізору від реальної війни на Сході (де не транслюється жоден український канал). Додому, за їх власними словами, вони повернуться зовсім іншими людьми. І не заздрять своїм колишнім колегам, міліціонерам, яким доведеться мати справу з тисячами людей, що пройшли через цей конфлікт. Виконуючий обов'язки командира батальйону спеціального призначення «Львів» Зореслав Каинський записався добровольцем, тому, що таким бачить свій внесок у побудову нової, кращої України. Каже, що важко залишатися вдома і спостерігати по телевізору те, що відбувається з нашою країною. Старший сержант міліції Альберт Петренко, етнічний росіянин, який народився у Львові. Вся сім'я Альберта говорить по-російськи, і з ними ніхто ніколи не намагався розправитися, ніхто жодного разу не образив їх за те, що вони говорять по-російськи. Зараз Альберт захищає жителів Донбасу від свавілля «захисників російськомовних українців».
