За прогнозами, буде потрібно мінімум рік, щоб військові, що особисто приймають участь у боях, змогли відійти від шоку. Але в цілому, "синдром АТО" торкнеться не тільки солдат, а всієї нації. І відходити від нього ми будемо не рік, а років сорок, не менше. Подробиці того, як війна відбилася на душевному стані співвітчизників, розповів керівник "кризової Психологічної служби України" Володимир Погорілий.
- Вчора у нас був круглий стіл у Міністерстві охорони здоров'я: обговорювали питання про недостатності психологічної допомоги українцям. Рівень загальної тривожності досягла тієї позначки, коли треба вже відкривати спеціальні реабілітаційні центри, куди могли б звернутися звичайні жителі України зі своїми переживаннями. Є надія, що такі пункти з'являться.
За словами керівника кризової служби, вже можна оцінити результати роботи з військовими.
- Ті, хто отримує підтримку, відчувають менші наслідки від шоку. На жаль, "відлуння" війни не завжди дають знати про себе відразу. Українські психологи змогли пройти курс навчання в США: американці поділилися досвідом роботи з ветеранами В'єтнаму. На жаль, дуже багато таких, хто спокійно прожив молодість і зрілість, робив кар'єру і виростив дітей, а "зірвався" вже на пенсії, - резюмує Володимир Погорілий.
За словами експерта, крім бійців, війна психологічно "ранить" інші категорії населення, які потрапляють до групи ризику:
- Сім'ї військових: підвищення рівня тривожності, розлади адаптації (розтягнутий шок, нездатність прийняти нові обставини). Є ті, хто на цьому тлі отримує емоційне виснаження та депресії.
- Переселенці: ті ж розлади адаптації, небажання прийняти дійсність, депресії. Допомога потрібна, за оцінками Всесвітньої організації охорони здоров'я, близько 30% переїхали із зони АТО. До того ж - абсолютно всім дітям-переселенцям.
- Жителі фронтових районів: тривожність, паніка, навіть параноїдні стани.
- Медперсонал , який надає допомогу постраждалим: підвищення рівня тривожності, професійне вигоряння.
Експерт констатує, що кількість людей з тими чи іншими психічними проблемами за час АТО зросла в Україні в геометричній прогресії. Тільки групи ризику налічують до 2 мільйонів осіб. Що вже говорити про реакцію іншого мирного населення, яке не може залишатися байдужим до подій.
Війна приносить не тільки фізичну, але і душевну інвалідність. Учасники бойових дій, часто навіть не усвідомлюючи цього, несуть в собі тягар болю довгі роки. Одні в силу особистісних якостей можуть подолати ці проблеми самостійно. Іншим необхідна психологічна допомога і підтримка протягом усього життя. Лікарі недаремно б'ють на сполох: пережите в зоні АТО може боляче вдарити не тільки по сім'ям учасників бойових дій, але і по всьому суспільству.
Ми втрачаємо впевненість у завтрашньому дні через синдром АТО
Війна на сході принесла багато бід, але найстрашніші ще попереду.
Антитерористична операція в Донбасі змінила звичний уклад життя більшої частини населення країни, торкнувшись свідомості кожного українця. Одних труднощі зміцнили, інших - зламали.
