На контрольованій сепаратистами і бойовиками території Донецької області знаходяться 38 з 92 газорозподільних станцій (ГРС). Загальний добовий обсяг споживання газу - 1,406 млн кубометрів, з яких 366 тис. використовує промисловість і 1,04 млн населення.
У Луганській області бойовики контролюють 33 ГРС з 84-х. Загальний добовий обсяг споживання газу - 1,105 млн кубометрів, з яких промисловість споживає 390 тис., населення - 715 тис. Також на цій території знаходяться дві компресорні станції - Луганська і Новодар'ївка і ПСГ Вергунка.
При цьому газопостачання в контрольованій бойовиками частини (близько 2,5 млн кубометрів на добу в даний період, а з урахуванням зупинки підприємств - близько 1-1,2 млн кубометрів) порушено через зупинку багатьох ГРС і КС, а також пошкоджених газопроводів. А ремонт об'єктів газової інфраструктури практично небезпечний, неможливий, а іноді і даремний через продовження бойових дій.
«Але так як контрольована бойовиками і сепаратистами частина об'єктів ГТС у будь-який момент може бути підірвана або зупинена за часткового пошкодження, це дає російському «Газпрому» можливість в потрібний Кремлю момент заявити, що недопоставки транзитного газу - на совісті української сторони. Адже саме вона зобов'язалася забезпечити безперебійність транзиту російського газу в ЄС. А те, що в Донбасі українська влада не може втихомирити «своїх сепаратистів і бойовиків», бо це, мовляв, внутрішні проблеми України. Мовляв, це ненадійний газотранзитний маршрут, і треба скоріше від нього відмовитися і «Газпрому», і європейським покупцям. А газ російська монополія, за запевненням її топ-менеджерів і Кремля, в повному обсязі може доставити європейцям і по інших маршрутах. Наприклад, через контрольовані «Газпромом» «Північний потік», у Туреччину - через «Блакитний потік». І вже зовсім «залити» Європу російським газом можна, терміново побудувавши «Південний потік». Виключивши заодно всі «газпромівські» «потоки» з правил Другого та Третього енергопакетів ЄС. А Україну таким чином - з повноправних суб'єктів європейського енергетичного ринку. Ось тільки в цьому випадку Європейський Союз виявиться максимально залежним від Росії і як від основного джерела газу, і як від єдиного оператора газотранспортних потоків Європи. Як РФ скористається таким виключним правом, що добре відомо з історії «газових воєн» взимку 2004-го, 2006-го і 2009 р.»
Як повідомлялося раніше, бойовики Донбасу можуть підірвати роботу ГТС України, оскільки планують «вимкнути» з ГТС України мінімум один магістральний газопровід «Союз», що забезпечує четверту частину транзиту російського газу в Європу.
