Таку думку висловив екс-командувач військами сектора «Д», в який входили дані підрозділи, генерал-лейтенант Петро Литвин.
За його словами, загальна чисельність підпорядкованого йому угруповання військ не перевищувала 650 військовослужбовців. «Згідно з бойовим завданням і розпорядженням командування штабу АТО, підрозділи були розсіяні на широкому фронті, і не могли надати один одному вогневу підтримку і взаємодію», - зазначає він.
При цьому завданням угруповання, за словами Литвина, було прикривати понад 150 кілометрів державного кордону.
«У нас не було ні сил, ні засобів для забезпечення охорони навіть великих вузлів комунікацій, не кажучи вже про створення оборонних рубежів і ударних угруповань. Підрозділи прикриття були виснажені постійними боями і артобстрілами переважаючих військ супротивника», - додає Литвин.
«Я не думаю, що основною причиною, що відбулися трагічних подій був лише відхід без наказу батальйону «Прикарпаття» та підрозділів 51-ої механізованої бригади», - зазначає генерал, закликаючи, однак, дочекатися результатів розслідування.
Він зазначає, що в тилу угруповання діяла велика кількість диверсійно-розвідувальних груп, які нападали на українські війська і порушували їх постачання.
Автор статті, журналіст Юрій Бутусов приходить до висновку, що українські підрозділи просто не могли зупинити чисельно і якісно, що перевершує їх супротивника.
«Чи була можливість у військ сектора «Д» зупинити атаку чотирьох російських повновагих батальонно-тактичних груп? Був 5-й батальйон територіальної оборони «Прикарпаття», що складався з приблизно 300 військовослужбовців, мобілізованих і оснащених тільки легким піхотним озброєнням, здатний відбити атаку повнокомплектних бронетанкових частин РФ? Очевидно, немає«, - підкреслює він.
Тим не менш, він переконаний, що війська сектора «Д» «у разі грамотної оцінки обстановки» могли б вести ефективні бойові дії і нанести значних втрат агресору.
Нагадаємо, прорив російських військ до Іловайськом привів до оточення угруповання сил АТО.
