Президент України задовольнив у неділю рапорт міністра оборони Валерія Гелетея про відставку. На цій посаді він пробув лише кілька, але дуже «гарячих» місяців. Раніше в цей же день Володимир Путін оголосив про закінчення навчань в Ростовській області, які на Заході вважали прикриттям вторгнення на схід України.
Увечері в неділю Петро Порошенко прийняв рішення про відставку міністра оборони України Валерія Гелетея, задовольнивши, таким чином, відповідний рапорт останнього. На посту глави військового відомства він пробув менше півроку - з початку липня.
При вступі Гелетея на міністерську посаду українські політологи відзначали, зокрема, його традиційну лояльність до западническим політичним силам на Україні і роботу на посаді голови Управління державної охорони - фактично головного охоронця президента, в тому числі і Порошенка.
Крім того, все життя він пропрацював у правоохоронних органах, тобто для збройних сил був людиною зі сторони. Президенту це було важливо з точки зору відновлення політичного контролю над армією.
За час перебування на посаді Гелетей прославився низкою гучних заяв.
Так, він обіцяв, що Україна проведе парад перемоги в Севастополі, а крім того, звинуватив Росію в застосуванні тактичної ядерної зброї в Луганську. Вони викликали досить неоднозначну реакцію, в тому числі в самій Україні, однак варто визнати і те, що в перший місяць керівництва Гелетеєм Міноборони українські війська домоглися помітних успіхів у боротьбі проти повстанців на сході України.
І лише стрімке контрнаступ сил ДНР і ЛНР на азовському узбережжі, в якому Київ та західні країни побачили пряме втручання Росії, перервало успішні дії української армії.
Чутки про швидкої відставки Гелетея з’явилися ще на початку осені, і сам уже колишній міністр тоді публічно висловив побоювання з приводу кадрової долі призначеного разом з ним начальника Генштабу Віктора Муженка, який, за його словами, «спланував і здійснив блискучу операцію по фактичному звільненню українського Донбасу», маючи на увазі як раз липневий наступ українських військ.
Навчання скінчилася
Цікаво, що рішення Порошенка з’явилося в той же день, коли його російський візар Володимир Путін оголосив про повернення російських військ, відправлених в Ростовську область, до місць постійної дислокації.
«В цілому мова йде про 17,6 тисячі військовослужбовців, які влітку проходили навчання на полігонах в Ростовській області», - сказано на офіційному сайті глави російської держави.
Між тим характер цих навчань» з самого початку викликав багато питань на захід від кордону Росії. У Києві, Вашингтоні та європейських столицях неодноразово заявляли про те, що з території Ростовської області російські війська здійснили пряме вторгнення на схід України, яке і стало переломним у ході військового конфлікту і примусило українську сторону до переговорів. Офіційна Москва це як і раніше заперечує, однак буквально всі співрозмовники інтерпретують сьогоднішнє рішення виключно в контексті подальшого розвитку ситуації у Донбасі.
Варто зазначити, що рішення про відкликання військ з півдня країни було прийнято на наступний день після того, як українська сторона підтвердила укладення угоди про розмежування територій, підконтрольних офіційному Києву і ополченцям.
Майже всі співрозмовники «Газеты.Ru» впевнені, що мова йде про замороження конфлікту, але мало хто сумнівається, що довготривалої вона не буде.
«Думаю, факт підписання і рішення Путіна про виведення військ з території Ростовської області - це паралельні лінії, - розмірковує український політолог Михайло Погребинський. - Російський президент готовий до замороження конфлікту на сході України та рішенням про виведення військ демонструє, що у нього немає бажання рухатися далі. «Воєнторг» - це мовою ополченців означає поставки озброєнь - теж начебто перестав працювати. Звичайно, рішення Путіна може бути маневром, оскільки війська в Ростовську область можна повернути досить швидко. Але, тим не менш, заява російського президента, - це важливий сигнал. За моїм поданням, бойові дії в найближчому майбутньому підуть на спад».
Експерт вважає, що подальший розвиток подій буде значною мірою залежати від результатів парламентських виборів на Україні. На його думку, високі рейтинги партії Порошенко свідчить про те, що залежність президента від «партії війни» в Києві буде відносно невелика.
«У цьому разі президент України буде рухатися тим шляхом, про який, судячи з усього, вони домовилися з Путіним, - вважає Погребинський. - У разі ж, якщо Порошенко не отримає парламентську більшість, це може спричинити зміну стратегії: можливо, він буде демонструвати підготовку до військових дій.
Але можливий і інший варіант: Порошенко буде шукати компроміс із Москвою і Донбасом у вирішенні соціальних проблем, і це стане поштовхом до подальшого зміни Конституції в частині децентралізації».
Між тим у самих самопроголошених республіках не чекають тривалого і стабільного миру.
«Неконтрольовані частини є не тільки в ополчення, влада в Україні слабка і не може повністю контролювати добровольчі батальйони, - впевнений польовий командир ДНР Олег Мельников. - Досі не введені миротворчі сили, спостерігачі ОБСЄ явно з завданням розмежування не справляються, можна очікувати, що після зими війна продовжиться».
У той же час він запевняє, що у нього спокійне ставлення і до рішення Путіна припинити навчання у межі: люди справді втомилися від війни і не готові до її продовження.
«З цієї сторони правильний крок. З іншого боку, це прийде до заморожування, а потім знову до виникнення конфлікту. Відсутність розуміння, хто ж переміг, призведе до нового витка війни і насильства. Досі світове співтовариство не дала гарантій світу людям в Донбасі з того і з іншого боку, мирні громадяни в небезпеці, і заморожування - неправильний крок з боку Росії».
За його словами, після формальної заморозки конфлікту мало що зміниться, зокрема не припиняться обстріл на прикордонних територіях - той же Донецьк, швидше за все, продовжать обстрілювати кожен день.
Міжнародна реакція
У сьогоднішнього рішення Путіна є і важливий міжнародний аспект, адже відведення військ і припинення участі в конфлікті на сході України було одним з важливих вимог Заходу до Москви.
«З точки зору міжнародної обстановки рішення про відведення військ з території Ростовської області позначиться на Росії добре: Захід, я думаю, чи не стане розглядати можливість введення нових санкцій, або навіть може пом’якшити колишні», - говорить професор Європейського університету в Санкт-Петербурзі Георгій Голосів.
Його оптимізм, проте, не поділяє головний редактор журналу «Росія в глобальній політиці» Федір Лук’янов.
«У всьому, що відбувається на Україні, з точки зору Заходу винна Росія. Цей підхід, швидше за все, не зміниться, - констатує експерт. - Відведення військ - це жест, швидше, в бік зниження напруженості.
Але ми пам’ятаємо, що після укладення перемир’я Захід посилив санкції проти Росії. На цей раз в кращому випадку нічого не зміниться, в гіршому - посилять санкції знову. На мій погляд, більш ймовірний перший сценарій».
Експерти сходяться в тому, що врегулювання ситуації може бути майже будь-який момент відіграно назад. По-перше, нагадує Погребинський, з обох сторін дійсно є сили, які не готові підкорятися ніяким угод про припинення вогню. По-друге, занадто багато неврегульованих чисто територіальних питань.
«Є точки, які принципово важливі обом сторонам - наприклад, аеропорт Донецька, і там тривають бойові дії, - підкреслює Лук’янов. - До тих пір, поки не буде остаточно вирішено, що відходить одній стороні, а що - інший, ризик бойових дій зберігається. У разі посилення бойових дій Росії доведеться реагувати більш активно».
У свою чергу, Голосів нагадує, що намічені самопроголошеними республіками на листопад вибори суперечать Мінськими угодами, і від реакції на них з боку Москви буде багато в чому залежати подальша політика Заходу по відношенню до неї самої.
«Якщо ополченці відмовляться від виконання мінських угод і все ж проведуть вибори, то нова ескалація неминуча, - вважає експерт. - Думаю, Росія не буде визнавати ДНР і ЛНР, а до результатів виборів поставиться «з повагою», як це було в ситуації з референдумом. Для Заходу такий сценарій неприйнятний, оскільки Захід наполягає на дотриманні мінських угод. Якщо Росія займе «поважну» позицію по відношенню до виборів в ДНР і ЛНР - а вона загнала себе в таку ситуацію, що інакше діяти не зможе, то Захід не тільки не стане пом’якшувати діючі санкції, але і повернеться до питання про нових».
Більш того, проведення виборів «народних республіках» може змусити та Київ піти на новий етап силової операції. У цьому контексті важлива і фігура нового міністра оборони, якого Петро Порошенко завтра має представити Раді, і особливо доля нинішнього глави Генштабу Муженко, якого вважають головним стратегом АТО. Якщо останній збереже свій пост, чи буде запропонований в якості міністра, то військовий сценарій стане ще більш імовірним.
І тоді війна не впаде навіть у зимову сплячку.
