Генерал-полковник Степан Полторак, очолював Національну гвардію України з квітня цього року, прийняв в управління оборонне відомство країни. Саме в його особі президент Петро Порошенко бачить наступника Валерія Гелетея, якого напередодні гарант відправив у відставку.
Степан Полторак перебуває на військовій службі з 1983 року, був командиром взводу, роти, начальником штабу батальйону, командиром батальйону, полку, бригади. Нагороджений одинадцятьма медалями та орденом Хмельницького ІІІ ступеня, є почесним громадянином Харкова і кандидатом педагогічних наук.
Кілька експертних думок про нового міністра оборони.
Олександр Кузьмук, міністр оборони України (1996-2001 і 2004-2005 рр.)
Це найоптимальніша, вистраждана кандидатура. Генерала Полторака я знаю особисто дуже давно. Коли я командував Національною гвардією (1995р., - ред.) і після цього став міністром оборони, він командував полком і бригадою. І на той час вже був підготовлений, професійним і перспективним офіцером.
Він деякий час очолював Національну академію внутрішніх військ, тобто пов'язаний ще і з військовою наукою. Нацгвардію він починав будувати з нуля і в бойових умовах, у короткий термін міг налагодити забезпечення і переозброєння, а тепер це дисципліноване військове формування.
Дмитро Тимчук, координатор групи "Інформаційний опір"
Позитивно оцінюю це призначення, Полторак непогано зарекомендував себе в Нацгвардії. Хоча вона виконує інші завдання, ніж армія, але в гібридній війні дуже важливо взаємодія. З військової точки зору дуже добре, що армію буде очолювати людина, яка знає специфіку Нацгвардії. Тобто буде спільне розуміння проведення спільних операцій, адже з початку російської агресії ЗСУ та НГУ діяли разом.
З іншого боку, армія все ж більш громіздкий інструмент, ніж гвардія. Перед Полторак буде стояти завдання, яке не виконали ні Тенюх (міністр оборони лютий-березень 2014 р.), ні Коваль (міністр оборони березень-липень 2014 р.), ні Гелетей (міністр оборони липень-окрябрь 2014 р.) Це, насамперед, боротьба з корупцією і проведення кадрових чисток. Досить було ситуацій, коли чиновники в Генштабі просто не справлялися, і чомусь не вистачало політичної волі у вищого керівництва міняти їх на більш адекватних і прийнятних. Будемо сподіватися, що у Полторака вийде, хоча це завдання непросте. Принаймні, те, що він робив у Нацгвардії, вселяє оптимізм, хоча висновки робити рано.
Анатолій Гриценко, міністр оборони України (2005-2007рр)
Полторак був на своєму місці, коли керував Нацгвардією, зокрема в питаннях забезпечення і логістики. Але... не такий міністр зараз потрібен на чолі української армії. Об'єктивно кажучи, міліцейський генерал Полторак не міг мати і не має стратегічного бачення розвитку сучасної армії. Він звик виконувати накази і не зможе активно відстоювати потреби армії в уряді, в РНБО. Полтораку буде важко на рівних спілкуватися з міністрами оборони країн-партнерів.
То що президент знову призначив керувати армією генерала з міліції - це хибна і небезпечна тенденція. Зміщення акцентів кадрової політики в бік міліції (Ярема, Гелетей, Полторак), посилення сил внутрішньої безпеки, безпеки влади, стає все більш очевидним. І потенційно небезпечним.
Хоча ми готові і будемо допомагати новому міністру оборони, підтримаємо його зусилля в напрямку зміцнення обороноздатності країни.
