В лавах батальйону "Прикарпаття" розкол

180 його бійців відправили на навчання в Закарпатті. Потім частина з них відправиться в зону АТО, а інші будуть служити в стройбатах - зміцнювати блокпости. Але не всі бійці хочуть продовжувати службу.

"Не хочемо бути гарматним м'ясом!"

Частина бійців "Прикарпаття" залишилися у військовій частині в Рівному, а деякі і зовсім поїхали додому, на Івано-Франківщину, у відпустку. 105 бійців зараз знаходяться на лікарняному, 45 - у відпустці, а 128 і зовсім написали рапорти на звільнення. Вони не хочуть більше служити і воювати в зоні АТО.

- По суті, нас вже розформували - кого в Рівному залишили, кого - на Франківщині, а кого в Закарпаття закинули, - кажуть бійці "Прикарпаття", які не побажали, щоб ми називали їх імена. - Хоча офіційно про це ніхто не говорить. Але хіба це нормально, щоб ми в стройбатах воювали?

- Чому з армії вирішили піти? - цікавимося.

- Не хочемо бути мішенню для сепаратистів, гарматним м'ясом, - кажуть бійці. - Крім того, положені 45 діб ми давно відслужили, навіть більше. А ще ми - батальйон територіальної оборони "Прикарпаття" і не повинні воювати в зоні бойових дій, ми повинні охороняти Івано-Франківщину, ну на крайній випадок служити в Запорізькій області, стояти на блокпостах поза зоною АТО. Так що все по закону.

Готові чекати вказівок командування

А ось "прикарпатець" Віктор Смирнов - один з тих, хто прийняв рішення продовжити служити. Він уже другий день в Ужгороді як командир взводу оформляє хлопців. Приїхали на старих підремонтированих шкільних автобусах, на тих самих, на яких залишали зону АТО. Чим будуть займатися в Закарпатті, ще толком не знають.

- Чому ви вирішили залишитися служити? - запитали ми Віктора.

- У кожного на цей рахунок своя думка і свої обставини. Я б не хотів це обговорювати.

- А у Рівному чим займалися?

- Ми і в Рівному, грубо кажучи, об'їдали державу, - зізнається комвзвод. - Чоловік 100 жили в казармах, решта - в наметах, їх штук 20. Офіційно - ми там були на навчаннях. Але насправді нам дали одну гармату на два ствола, безпілотник таким збити можна, але її треба встановлювати на машині, а самої машини не було. От і як тут бути? В результаті видали патронів по 25-30 штук, трохи постріляли, і будь здоров! Що будемо робити в Ужгороді, теж поки толком не знаємо, поки оформляемся. Сказали, що будемо готувати людей, які потім поїдуть на схід.

Зараз бійці чекають нових указів командування.